Комісія з журналістської етики організувала проєкт із розробки редакційних правил. Під час зустрічі на платформі Zoom 15 серпня поговорили про те, як важливо мати документ зі всіма нормами редакції, та обговорили, що змінили ЗМІ у своїх правилах. На захід завітали студенти кафедри журналістики та засобів масової комунікації Львівської політехніки й дізнались, як правильно оформлювати редакційну політику.
Спочатку креативний директор, старший дослідник Львівського Медіафоруму, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко ознайомив усіх із тим, що ж таке редакційна політика. За його презентацією, це підказка, посібник, плюс для донорів та рамки. Що це означає? Редакційна політика – це укладені правила в медіа, де прописано, як мають поводитися працівники ЗМІ в різних ситуаціях. Наприклад, журналіст опублікував неперевірену інформацію чи рекламодавці хочуть показати неприйнятний для редакції контент.
Також спікер зазначив: «Усе більше донорів очікують від редакцій редакційної політики». Тобто в разі отримання гранту медіа повинно мати цей документ. Останнім часом багато ЗМІ стикнулось з таким, і це стало однією з причин зацікавленості проєктом. Але не потрібно туди вписувати абсолютно усе. Варто розуміти, що редакція може виконати, а що ні. Також це стосується практичних навиків і врахування того, на що працівники не можуть вплинути. Отар та інші спікери зазначали, що цей документ може постійно змінюватись, адже світ не стоїть на місці. І це також потрібно враховувати.
Далі слово передали представникам медіа, які свого часу звернулись до Отара, щоб проконсультуватися щодо їхньої редакційної політики.
Першою виступила Наталія Пахайчук – представниця редакції «Район in ua – Національна мережа гіперлокальних медіа». Вона показала оновлену редакційну політику й зазначила, що є потреба модернізувати правила. Накопичилось багато практик і досвіду в усній формі, які потрібно було нарешті прописати. Наприклад, додали розділ про виправлення помилок. Вирішили це зробити через конкретну ситуацію, коли журналістка не знала, що робити з виявленим недоліком у матеріалі й не могла ні до кого звернутись у той момент. Також прописали політику реклами і навіть як використовувати штучний інтелект. Наталія зазначила, що цей розділ допомагав писати ChatGPT.
Наступною була Наталія Лещенко – представниця телеканалу «Київ». Для них редакційна політика важлива, адже це комунальне ЗМІ, власником якого є Київська міська рада. Редакційна політика врегульовує роботу не лише з людьми, але й із владою. Однією з їхніх проблем було те, що люди обурювались, чому редакція висвітлює новини не лише про столицю, а й про інші міста: «В нас була відповідь. Новини Києва не завжди пов’язані з подіями на київських вулицях, і сподіваємось, що редакційна політика буде додатком до цієї відповіді», – зазначила Наталія.
Останньою спікеркою була представниця редакції «Об’єктив» Ксенія Ярікова. Під час редагування правил у них виникало питання: «Як чинити правильно?». Рішення обговорювали разом з Отаром Довженком. До прикладу, чи варто використовувати фото неповнолітніх? Дійшли висновку, що якщо світлини розміщені на офіційних сайтах, то можна. Але після запиту від батьків чи дитини видалити фото – одразу це робити. Ще однією дилемою було, як посилатись на російські джерела, щоб не робити їм рекламу? Як не крути, але хороший матеріал потребує від журналіста перевірки з різних джерел. Вирішили, що можна давати назву, але без гіперпосилання.
Наприкінці зустрічі Отар Довженко зазначив: «Медіа будуть перетворювати редакційну політику з формальності на інструмент». І це можна вважати метою проєкту. Охочих дізнатися більше про те, як грамотно прописати правила редакції, було багато, адже після виступів прозвучало багато запитань від слухачів.