8 лютого відбувся вебінар на тему «Світ журналів: хороші, погані та хижацькі» від компанії Clarivate у межах серії безплатних лекцій для українських науковців. Цього разу слухачі могли дізнатися про критерії оцінювання якості наукового журналу та про те, як не віддати свою статтю в хижацькі видання, втративши гроші, час і репутацію.
На зустрічі говорили про критерії якості наукового журналу, основні атрибути та метрики: ISSN, Doi, ORCID, імпакт-фактор, JCI, квартиль та інші, а також про те, як знайти та проаналізувати видання за допомогою Web of Science, My Journal List, Journal Citation Reports, щоб не потрапити до різного типу хижацьких видань. Онлайн-конференції організовує Національна академія наук України з компанією Clarivate на платформі Zoom для співробітників національних університетів, наукових спільнот і всіх охочих.
Насамперед обговорювали сам публікаційний процес наукової статті. Здебільшого матеріали надсилають через форму на сайті, рідше – на електронну пошту. Після цього подання проходить низку етапів: перевірку на тематичну відповідність, вибір рецензента, рецензування, доопрацювання статті, повторне рецензування, затвердження, додрукарську обробку, друк і зрештою розповсюдження.
Рецензенти оцінюють вашу відповідність профілю видання, чи цікаво це аудиторії журналу, новизну, актуальність інформації, використання сучасних методів, логічність викладу, статистичну обробку, біоетику, оформлення наочних матеріалів, грантову підтримку, мову, оформлення, літературу.
Оцінювання може відбуватися за двома системами: single blind, коли автор не знає, хто його рецензує, і double blind, коли й рецензент не знає автора.
Критерії якості видання можна поділити на технічні та наукові. До перших належать наявність ISSN-номера, Doi-індексу, стабільна періодичність, наявна бізнес-модель, політика поширення, власний сайт і чіткі правила для авторів. Видання не має бути індексоване в хижацьких базах. До наукових критеріїв належать ім’я та спеціалізація, професійна редколегія, якісне рецензування, зрозумілі правила відхилення публікацій, часте цитування, індексація спеціалізованими й наукометричними базами даних.
ISSN – міжнародний стандартний серіальний номер видання, що присвоює штаб-квартира в Парижі, яка має мережу регіональних агенцій, віднедавна і в Україні. Це восьмизначний номер, розділений дефісом по чотири цифри. Фактично це перекодування назви журналу в числовий формат, що вміщує й інформацію про тип видання.
Doi – цифровий ідентифікатор об’єкта будь-якої інтелектуальної власності. Номер складається з префіксу та суфіксу, що містять інформацію про видавця й сам об’єкт відповідно, і може бути конвертований у гіперпосилання.
За бізнес-моделлю видання бувають різні. Традиційні журнали, що не беруть грошей за публікацію, але розповсюджують матеріали на платній основі для читачів. Журнали з відкритим доступом до статей беруть плату за розміщення в автора. Гібридна модель комбінує дві попередні. Хижацька модель може обіцяти будь-що, головною метою є лише отримати ваші гроші.
Одною з метрик якості видання є імпакт-фактор, що за спеціальною формулою вираховує середнє цитування журналу за останні 2 роки. Серед новіших – Journal Citation Indicator, який дає значення нормалізованих цитувань за останні 3 роки. З цих значень вираховується квартиль журналу. Назва означає чверть, а отже, є чотири квартилі. Місце журналу в одному з них вираховується відносно інших. Таким чином у перший квартиль потрапляють найцитованіші журнали, в яких, відповідно, важче надрукуватися.
Підбір журналу для своєї публікації можна виконати за допомогою спеціальних інструментів.
Web of Science має 18 баз даних, 34 тис. журналів на платформі, понад 200 млн документів, 130 мов, понад 35 млн патентних родин та більш ніж 2 млрд посилань. Платформа через зручний і детальний пошук дає змогу знайти наукові матеріали за вашою темою та самі журнали. Пошуковик використовує штучний інтелект і може запропонувати вам схожі терміни, які варто додати в пошук.
Наступний інструмент – Master Journal List, що також дає змогу шукати журнали за різними критеріями й покаже, які з них мають платну публікацію. Варто зауважити, що багато журналів скасували плату за публікацію для українських науковців, і це варто перевірити.
Хижацькі журнали створені тільки для того, щоб мати нечесний прибуток з науковців. Публікація може пройти й без рецензування. Автор втратить гроші, час, репутацію та результати, оскільки не може публікувати статтю знову.
Важливо читати журнали, які пропонують вам поширення наукового дослідження, перевіряти про них інформацію, не довіряти сайтам і розсиланням. Вони бувають надто багатотематичні, всіма мовами, що лише витратять ваш час і не дадуть результатів. Є й такі, що мімікрують під якісний журнал, і ті, що відверто крадуть дизайн, назву та все інше у відомого видання. Шахраї люблять цупити бренд невеликих, але якісних журналів, що не мають великої команди юристів, а отже, видалення самозванців забере певний час, за який вони вже встигнуть ошукати досить багато неуважних авторів.
Дослідників мають насторожувати запрошення через електронну скриньку, загальна спеціалізація журналу, багатомовність, зашвидка публікація, занизька ціна, відсутність рецензії та опису її процедури, несправжній імпакт-фактор, індексація сумнівними базами даних, відсутність чи некоректність даних про видавця, маломовний сайт багатомовного видання. Варто поцікавитися складом редколегії. Якщо у виданні вказано ResearcherID, то це ідентифікатор науковця, та аж ніяк не журналу.
Спікерка наочно показала, як користуватись інструментами пошуку та де швидко й точно перевіряти дані про журнали на згаданих вище ресурсах.
Нагадуємо, що з 25 січня по 29 лютого відбуваються вебінари на різні теми для українських науковців від компанії Clarivate. Охочі долучитися мають попередньо зареєструватись і зайти на конференцію в Zoom у визначений день о 10:15 або 16:15. За умови присутності на вебінарі протягом 90 % часу можна отримати сертифікат.
