Через поширення коронавірусу та суворі карантинні обмеження студенти закладів вищої освіти в нашій країні навчалися дистанційно. Через це з’явилося безліч стереотипних думок, та не всі вони відповідають дійсності. То що ж є міфом, а що правдою? Своїми думками ділиться Юлія Ареф’єва, студентка 4-го курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти.
Міф № 1: «Дистанційне навчання дорівнює заочному»
– На мою думку, це міф, бо дистанційне навчання відрізняється від заочного тим, що абсолютно вся комунікація з викладачами відбувається тільки в онлайн-форматі. Якщо ви навчаєтеся на денній формі, то пари хоч і дистанційно, але провадять щодня. На заочному ж усе по-іншому: заняття відбуваються у вихідні, і їх набагато менше – це активне офлайн-навчання.
Міф № 2: «Нижча ефективність дистанційного навчання, оскільки студенти не мають змоги спілкуватися одне з одним»
– Не вважаю, що це правильна думка. Дистанційні заняття не знизили ефективності, ми регулярно спілкуємося в різноманітних чатах, підтримуємо контакт одне з одним. Кожен із нас зацікавлений у спілкуванні й відповідає на повідомлення дуже швидко.
Міф № 3: «За дистанційної освіти якість знань нижча, ніж за інших форм навчання»
– Ні, це не так, якість знань не залежить від онлайн- чи офлайн-освіти. Мені, як і багатьом студентам, зручніший онлайн-формат, адже не доводиться витрачати час на те, щоб доїхати до університету, можна просто приєднатись у Zoom, перебуваючи вдома чи на роботі, й слухати лекції.
Міф № 4: «Сумнівна цінність отриманого диплома»
– Отриманий диплом не може бути сумнівний, тому що диплом – це підтвердження знань, здобутих за чотири роки навчання, куди вкладено багато сил та енергії. Так сталося, що навчання проходило у період карантину, запровадженого через поширення коронавірусу, і ми встигли звикнути до дистанційного формату. Нині ж, під час війни, наш університет також успішно адаптувався до нової реальності.
Міф № 5: «Брак позааудиторних заходів і суспільного життя»
– Навпаки, заходів стало дуже багато: я регулярно приєднуюсь у Zoom до різноманітних конференцій та курсів, ми обговорюємо безліч цікавих тем. Усі, хто бере участь у таких заходах, наголошують, що онлайн-формат дуже цікавий і зручний, адже завдяки таким конференціям можна здобувати нові знання, наприклад на роботі чи навіть в іншому місті.
Міф № 6: «Навчаючись онлайн, ми отримуємо інформацію тільки в друкованій формі»
– Це частково правда, проте я не бачу в цьому нічого поганого. Нам провадять навчання онлайн, де викладачі читають лекції, а опісля, якщо хочемо докладніше ознайомитися з темою, ми заходимо у віртуальне навчальне середовище і перечитуємо те, що нас зацікавило. Як на мене, це зручно й ефективно.
Міф № 7: «Дистанційне навчання дороге»
– Категорично не погоджуюся. За весь час дистанційного навчання я нічого не витратила, все було абсолютно безоплатно (конференції, зустрічі в Zoom). Навпаки, я та багато інших студентів змогли зекономити кошти на проїзді до університету.
Міф № 8: «Під час дистанційного навчання погано організовані графіки навчання та загалом незадовільна дисципліна»
– Не згодна. У нас є розклад, за яким працюємо. Якщо виникають проблеми з інтернетом, то їх швидко розв’язують, і пари далі тривають. Усе відбувається згідно з графіком і максимально організовано.
Отже, дистанційне навчання є гідною альтернативою традиційним формам навчання, звичайно, коли цього потребує ситуація. Онлайн-формат дає змогу здобувати освіту, перебуваючи в будь-якому куточку країни або й за кордоном. Проте не варто забувати, що водночас таке навчання вимагає від студента зосередженості й відповідальності.
