Вже незабаром першокурсники розпочнуть свою дорогу студентськими стежками. Попереду на них чекають нові знайомства та нові починання і, мабуть, їм цікаво дізнатися думку старших колег про університет та навчання тут. Тож ми запитали у студентів та випускників Політехніки, чому вони обрали саме Львівську політехніку та попросили поділитись своїми порадами для першокурсників.
Аліна Михайловська випускниця Інституту права, психології та інноваційної освіти. Сьогодні дівчина працює в ІТ компанії, про роки навчання згадує з радістю, а всім першокурсникам радить бути відкритими і проявляти ініціативу.
«Мабуть, перша причина, чому я обрала Політехніку – це Львів. Адже за рік до вступу я вперше побувала у цьому місті, побачила, яке воно гарне, затишне, атмосферне. Вже тоді Львів заполонив моє серце. Через рік, коли закінчувала 11 клас, почала шукати університет, у якому хотіла б навчатися. Я читала багато інформації, цікавилась відгуками і в мене склалося дуже гарне враження про Львівську політехніку, тож вступила саме сюди. Зазначу, що мені дуже подобалось навчатися і я з радістю згадую про роки, які провела в Політехніці. У мене була дуже крута, дружелюбна група. Ми багато спілкувалися, допомагали один одному, захищали та підтримували. А перерви були для нас особливими, адже часто треба було бігати з одного корпусу в інший, та й узагалі – чого тільки не траплялося за цей час. А яку співпрацю та згуртованість ми проявляли, коли готувалися до екзаменів! – з усмішкою каже дівчина.
Щодо поради першокурсникам, Аліна говорить насамперед про відкритість та ініціативність.
«Треба бути відкритими та проявляти ініціативу, бо без цього – ніяк. Та й з викладачами легше знайти мову, якщо ти сам цього хочеш. Коли ти показуєш свою щирість, відвертість, вони ставляться до тебе лояльніше. І ще дуже важливо бути собою, тому що так тобі самому комфортніше, а іншим буде цікавіше поряд з тобою», – зазначила Аліна Михайловська.
Студентка Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Марія Романюк навчатись у Політехніці хотіла ще з 8 класу, до того ж саме тут здобували освіту її рідні. Першокурсникам дівчина радить нічого не боятися і знаходити друзів серед одногрупників.
«Я планувала вступити сюди ще з 8 класу, адже цей навчальний заклад здавався мені найкращим варіантом у Львівській області. Більше того, тут навчався мій батько, друзі, тому я навіть довго не роздумувала – обрала кілька спеціальностей і проходила по рейтингу на бюджет, тому сумнівів не було. Мій перший курс найбільше запам’ятався новими друзями і адаптацією до середовища, знайомством із викладачами. Цікавою була участь у студентських організаціях і багатьох активностях. Іноді було важко розподілити час, тож мені, як і всім студентам, довелось навчитись все робити якнайшвидше, інколи навіть в останній момент. Щодо поради, то можу сказати, що головне ніколи не боятися запитувати про те, що вам незрозуміло. Не лякайтеся ставити запитання викладачам, студентам чи будь-кому іншому. Також старайтесь подружитись із одногрупниками, адже атмосфера в групі, стосунки між студентами, рівень довіри і взаємодопомоги – все це надзвичайно важливо і ці фактори також впливають на процес навчання», – поділилася своїми думками Марія Романюк.
Студентські роки для Святослава Покорчака – випускника Інституту економіки і менеджменту – були дуже активними та насиченими. Участь у народному театрі-студії «Хочу», навчання, виступи, репетиції, а сьогодні хлопець ще й вступник на аспірантуру. Він розповідає, що у Політехніці пройшов етап становлення та дорослішання, а першокурсникам радить насолоджуватись кожною хвилиною студентського життя та не боятися труднощів.
«Політехніку я обрав із кількох причин. По-перше, це один із кращих закладів вищої освіти у Львові та країні, також тут вдале розташування навчальних корпусів, а ще в мене багато знайомих, які вчилися чи закінчили Політехніку... А ще, вона недалеко від мого дому, тому тут всі зорі зійшлися, – усміхається Святослав і додає, – студентські роки запам’яталися постійними змінами: кожен наступний семестр відрізнявся від попереднього. Зміни були не тільки в навчальних дисциплінах та викладачах, але і в нас самих. Ще під час навчання на старших курсах чи на магістратурі було смішно згадувати, яким кожен із нас був на першому курсі. Тому найцікавішим був сам процес дорослішання, хоч інколи це давалося непросто, але без цього – ніяк. Моя порада першокурсникам проста: не бійтеся труднощів та не відкладайте справи в «довгу шухляду», хіба що – в зовсім невеличку за розмірами, адже окрім навчання треба ще й не забувати жити та веселитися. Набивайте гулі, спотикайтеся, але не здавайтеся та досягайте свого. Смійтеся в обличчя тому, що вас лякатиме і нічого не бійтеся», — радить Святослав Покорчак.
