Студенти з Національного університету «Львівська політехніка» винайшли кровоспинний бинт та вдосконалили гідрогелеві повʼязки, які виготовляють із натуральних матеріалів. Досі на світовому ринку були лише синтетичні. З початку війни на передову та у шпиталі науковці передали вже 40 тисяч таких повʼязок. Секретами винаходів вони поділилися з кореспондентами «Подробиць».
У лабораторію кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки без халату й шапочки не зайти – вона стерильна. Адже тут студенти виготовляють гідрогелеві повʼязки, які згодом рятуватимуть життя захисникам.
Альона Сачук, студентка Львівської політехніки:
– От саме дивимося на лист. Нас є 3 стандартні розміри під замовлення, які ми робимо. Можемо робити більші, але в нас саме таке замовлення. Наприклад 10 на 10, 10 на 8 і менші. Ми їх вирізаємо.
Вирізані пов’язки стерилізують та пакують – кожну окремо.
Дарія Боцула, студентка Львівської політехніки:
– Далі ми стерилізуємо по 30 хвилин з кожної сторони, перевертаємо їх. Далі ми вимикаємо лампу – і починається процес пакування. В пакети і плівочки.
Цей еластичний прозорий квадратик може творити дива зцілення ран. І це доведено, адже з березня на передову та у шпиталі студенти передали понад 40 тисяч таких повʼязок.
Володимир Самарик, професор Львівської політехніки:
– Найбільш ефективними вони виявилися на передовій: це опіки різного типу, і на різних стадіях загоєння рани. При тому виявилося 4 повідомлення з передових, є дуже ефективним їхнє використання при опіках від фосфорних бомб. Вони ранозагоюючі, і післяопераційні, вони можуть прискорити загоєння рани у 2 рази.
А ще за добу така повʼязка може поставити на ноги бійця – в буквальному сенсі.
Володимир Самарик, професор Львівської політехніки:
– На передовій вони ще виявилися дуже ефективними: є така дивна хвороба, притаманна тільки для війни, так звана «траншейна стопа». Це коли переохолодження ноги солдата, щобільше 24 годин не перезувається. Не змінюючи взуття – це така комбінація холодного опіку з опрілістю.
На світовому ринку гідрогелеві повʼязки виготовляють кілька фірм, але всі ці вироби із синтетичних матеріалів, пояснює професор. А ті, що виготовляють студенти, – із натуральних.
Володимир Самарик, професор Львівської політехніки:
– Вирішили зробити пов’язки на основі природної сировини. Альгінат натрію виявився для цього найкращим. Основна задача пов’язки – це захистити механічно. Відвести ексудат від рани і забезпечити доступ повітря. Розумієте, щоб рана загоювалася. Нам вдалося просто зробити таку технологію, коли альгінатна пластина спроможна поглинати від 35 до 50 грам ексудату раневих виділень.
Накладати повʼязку нескладно. Студенти на прохання військових медиків ще й придумали спеціальні кріплення.
– Розроблені засоби фіксації. Пов’язка виглядає практично так само. Тільки є система, яка дозволяє закріпити. Отут один край фіксуємо – і ось приклеїли.
Студенти винайшли ще й кровоспинний бинт. Ось на цьому відео його випробовуть на пацюку. Кровотеча у тварини зупинилася.
Соломія Капаціла, студентка Львівської політехніки:
– Наш бинт є дуже схожим до всесвітньовідомого целоксу або хлоту, але може навіть є кращим. Хотіли зробити особливістю нашого бинта те, що він утворює міцний механічний тромб. Навіть коли кровотеча знову розпочнеться, кров не буде витікати назовні. Це дуже важливо, адже в сучасних реаліях транспортування бійця з 0-ї відмітки до тої, де може надати допомогу кваліфікований хірург, – це триває дуже довго.
Щоб зупинити кров, бинт вкладають у рану.
– Ми повинні тампонувати дуже добре, аби все ложе рани було заповнене нашим бинтом для отримання гемостазу, тобто для зупинки крові.
Із чого саме зроблений цей засіб – наукова таємниця.
Соломія Капаціла, студентка Львівської політехніки:
– До його складу входить спеціальна гемостатична композиція, яка доволі ефективно зупиняє кров.
Кровоспинний бинт нині на процедурі схвалення, і лише після її завершення цей засіб почнуть виробляти для передової.