Тривога перша… У цей важкий час випробувань ми всі стали амбасадорами. Амбасадорами України, якщо ми опинилися на території інших країн. Ми стали амбасадорами своїх рідних міст, містечок, регіонів, сіл, урочищ. І зовсім неважливо – приймаємо ми чи приймають нас. Дуже хочеться, щоб наша внутрішня культура «спрацювала» у високому духовному руслі християнської моралі. Пам’ятаймо, що на земному відрізку нашого життя добрі справи може ніхто не помітити, зате поганого вчинку ніхто не забуде…
Тривога друга… Не матюки (тобто слова не нормативної лексики) допоможуть і допомагають нам перемогти ворога! Навпаки – це помічники ворога, «агенти» зла і темряви. Просімо в наших молитвах на допомогу в боротьбі з ворогом Господа Бога, Матінку Божу і всі небесні сили. Хлопці на острові Зміїному сказали ворогові такі слова, щоб той зрозумів, що він від диявола і вказали шлях, яким до нього повертатися.
А з нами ― Бог і щира молитва… Не матюки!
Тривога третя…Чимало народів мають свій ключовий храм, що багато промовляє і до релігійних, і до національних почуттів, часто будучи й видатним творінням світового мистецтва. Для християн України такою святинею є київський собор Софії – Премудрості Божої. Його зведено в першій половині ХI ст. Через усі віки збереглася вівтарна частина з мозаїчною іконою Божої Матері. Тепер у ХХI ст. Росія погрожує знищити цю святиню…
Коротка історія. Селяни, яких за сталінського режиму вивезли в узбецький край, повертаючись з поля, заспівали молитву «Під твою милість прибігаємо…». Місцеві жителі, з’ясувавши, що селяни ― українці, розповіли про прокляття, під яким вони живуть вже понад сім століть. Із покоління в покоління переказувалася історія про осквернення їхніми предками української церкви. Прокляття може зняти пробачення, яке українські люди їм висловлять. Два народи провели спільний молебень примирення. Природно, наші люди… пробачили.
Невже країна-агресор не усвідомлює, на який Божий гнів наражається, якщо виконає свою погрозу?
Ми переможемо! Ми радіємо, що програма Національного університету «Львівська політехніка» ― «Виховуємо Аристократів Духу» схвилювала всіх, хто хоча б раз був учасником наших заходів. Ми радіємо, що вона стала осередком нового нашого проєкту «Доктрини виховання національної еліти», адже, справжня еліта нації стане рушійною силою відбудови.