Подію спільними зусиллями організували Українське фотографічне товариство (УФОТО), Центр порятунку української культурної спадщини, Львівський Фотомузей і Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка».
Святослав Терський ― професор кафедри історії України та етнокомунікацій в Інституті гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки. Ще змалку він працював разом із батьком в археологічних експедиціях, зокрема у Пересопниці на Волині, згодом обрав професію історика. Святослав Володимирович навчався на історичних факультетах Чернівецького та Львівського державних університетів.
Починаючи з 1986 року самостійно забезпечував фінансування для польових досліджень у межах Волинської археологічної експедиції, яку очолював. Експедиція вивчала важливі літописні міста, як-от Перемиль, Володимир, Лучеськ та інші пам’ятки княжої доби, розкидані між річками Західний Буг на заході й Горинь на сході. У 1990-х роках провадив розкопки літописних міст: Лучеська, Пересопниці, Володимира, Чемерина та інших.
― Тут зібралися поціновувачі нашої минувшини. Я б хотів зауважити, в чому особливість нашої сьогоднішньої лекції. Археологія, як казав Тарас Шевченко, ― це таємнича мати історії. Львів був одним із наукових центрів України, де археологія починала розвиватися активно ще в ХІХ столітті. Багато професійних археологів працювало в освітніх закладах, а саме у Львівській політехніці. Проте з початку ХХ століття археологічні дослідження стали проводити львівські музеї. Так сталося, що Львівський історичний музей розпочав свою археологічну діяльність після того, як радянська влада, ввійшовши до Львова, припинила роботу всіх попередніх музеїв і зібрала їхні колекції в історичному музеї, ― зазначив лектор.
Святослав Володимирович розповів про пам’ятки княжої доби, які знайшли археологи Львівського історичного музею. Від заснування відділу археології в ЛІМ ці пам’ятки стали важливими об’єктами музейних експедицій, і музей сформував численні археологічні збірки пам’яток княжої доби. На лекції йшлося і про найвідоміших співробітників музею, які зробили значний внесок у дослідження княжої доби: Володимира Терського, Романа Багрія, Ігоря Свєшнікова та Галину Власову.
