Студент із В’єтнаму Куок Кхань Чан п’ятий рік навчається у Львові, в Інституті хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Хлопець розмовляє нашою мовою без акценту, українською вивчає хімію, фізику, математику й решту предметів. А ще нещодавно став відомим далеко за межами міста Лева – виконав українську народну пісню на конкурсі «Голос країни», чим вразив усіх глядачів.
На запитання, чому обрав саме нашу країну, Чан відповідає, що недовго вагався:
– У мене був вибір: навчатися в Україні чи в Росії. Коли знайшов інформацію про Львів, побачив світлини із зображенням старовинного міста, одразу закохався в нього. А коли приїхав сюди, мене вразила ще й гостинна атмосфера, доброзичливі люди. Хоч, пригадую, коли прилетів, тут уже панувала зима і мені було дуже холодно. Уперше в житті побачив сніг.
Студент каже, що українська давалась йому нелегко, оскільки рідна в’єтнамська побудована на інтонації, а в нашій важлива чітка вимова кожного слова. Одначе наполегливий Куок Кхань Чан вивчив мову за вісім місяців (приклад для багатьох наших чиновників і не тільки!). Найважче давалися складні терміни під час опанування хімії, фізики, математики, механіки. Тож хлопець перекладав нові слова і часто просив допомоги у друзів-українців – їм Чан особливо вдячний.
В Інституті хімії навчається небагато іноземців – здебільшого це в’єтнамці й африканці. Усі предмети для них викладають тільки українською. Лише у двох інститутах – будівництва та інженерної механіки й транспорту, – якщо набирається група охочих з понад 10 осіб, навчання ведуть англійською (але, як правило, для єгиптян).
У МОН запевняють, що вже розроблено стандарти й навчальні програми вивчення української мови як іноземної, розпочали роботу із запровадження сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної зокрема для іноземних студентів.
– Загалом в Університеті навчається майже 300 студентів з-за кордону. Найбільше з Марокко, Еквадору, Анголи, Конго та Єгипту, – розповідає фахівець відділу з роботи з іноземними студентами Національного університету «Львівська політехніка» Леся Процак. – Іноземні абітурієнти дізнаються про виш від наших випускників, які повертаються додому, а також через сайт університету.
Пані Леся каже, що з 300 іноземців лише 30 навчаються на бюджеті, решта – контрактники. Стати для них студентом у нас теж неважко: спершу треба обрати університет, отримати запрошення на навчання, вже тут оформити довідку на проживання і піти на підготовче відділення вивчати українську. Далі отримати свідоцтво про те, що розумієш мову Шевченка, і лише тоді вступити на перший курс вишу – за співбесідою.
Студенти-іноземці запевняють: почуваються в Україні безпечно, мають багато друзів.
– Дехто за кордоном думає, що тут війна, – каже Куок Кхань Чан. – Тому влітку, коли їздив додому, розповів батькам, що в країні спокійно, воєнний конфлікт лише на Донбасі, на решті території люди живуть мирним звичним життям.
Не забуваймо, що позитивний імідж нашої країни створюють не лише чиновники, а й кожен із нас – щодня вчинками, доброзичливим толерантним ставленням до всіх іноземців, незалежно від національності й віросповідання.