На прославу імені першого завідувача кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Андрія Пелещишина відкрито фотовиставку його робіт. Андрій Миколайович – вагома постать для кафедри, саме тому пам’ять про нього колеги вирішили увіковічити світлинами, адже через них він виявляв себе.
Для кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Андрій Пелещишин був не просто завідувач кафедри чи професор, а і наставник, і друг, і колега, і ідейний натхненник. На жаль, фізично пана Андрія з нами вже немає, але його спадок міцно вплетений в історію Львівської політехніки, нагадуючи колегам про те, що, здавалося б, було ще зовсім недавно. До того ж фотовиставка робіт – це спроба передати те, якою людиною він був.
– Андрій Пелещишин любив свободу, вільність духу, завжди мав власну думку – ці фотографії показують риси його характеру. Скільки разів ми спільно відпочивали, їздили на конференції, він завжди мав зі собою фотоапарат і старався робити світлини. Я переглянув фотографії, які представлені на цій фотовиставці, й бачу, що це саме те, що він любив у житті чи не найбільше, – природа. Часто в його об’єктиві були тварини, квіти – Андрій Миколайович завжди вмів зловити ті моменти, які нас надихають, – розповідає Павло Жежнич, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівської політехніки.
На фотовиставці представлено макрофотографії, поділені на пори року – від зими до осені. Їхньою характерною ознакою є не тільки природні мотиви, а й увага до деталей, неординарний підхід до ракурсу знімкування та композиції кадру. Колеги й підопічні розповідають, що завжди дивувалися, як Андрієві Миколайовичу вдавалося «зловити» щось таке непересічне, не помітне оку загалу й передати це через фотографію.
– Я завжди захоплювалася його вмінням бачити прекрасне у звичайному. Ми часто проходимо повз таке, а він це бачив і зазнимкував. У цих світлинах передав з-поміж іншого свій світ. Він ставився до всього уважно, зокрема й до людей, які його оточували, тому кафедра здебільшого формується з науковців, яких відкрив саме Андрій Пелещишин. Він нас бачив виразніше, до того ж міг краще за інших розгледіти наші таланти. Коли ж помічав певні вади, то вказував на них дуже делікатно, попри це щиро бажав усім успіху, – ділиться Марія Комова, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності.
Доволі енергійний підхід в Андрія Миколайовича був і до роботи – в університеті його запам’ятали як прогресивного молодого професора, який не боявся висловлювати власну думку, підтримував починання своїх колег і підопічних, нарівні говорив із досвідченішими за себе науковцями, завжди був за інновації та розвиток кафедри СКІД. Відкриття фотовиставки приурочено до Міжнародної науково-технічної конференції «Інформація, комунікація, суспільство», яку заснував Андрій Пелещишин, – вона стала гордістю кафедри СКІД та візитівкою Львівської політехніки.
– Коли я приїхав на першу конференцію, то думав, що ми будемо засідати, слухати доповіді, а ми сіли за круглий стіл, який дав набагато більше інформації, обміну досвідом, ніж усі сподівалися. А які люди приїжджали – це були науковці з усієї України, і з’їжджалися вони саме на «конференцію Андрія Пелещишина». Адже завдяки доброму організуванню програми після конференції іноді можна було походити по горах, насолодитися природою, а попри це й далі обговорювати важливі теми. Він завжди мав «своє», й оте його «своє» мусить тут зберігатися. Звичайно, в кафедри новий завідувач, кафедра молода, розвивається, але ота вільність духу, яку заклав Андрій, і наукова школа Андрія Пелещишина мають тут зберігатися, – наголосив Роман Корж, проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку університету.
Фотовиставка – це тільки початок, у майбутньому на кафедрі планують розмістити ще більше робіт Андрія Миколайовича і відкрити іменну аудиторію на його честь. Увесь колектив хоче, щоб пам’ять про Андрія Пелещишина жила і нагадували про нього не тільки його наукові здобутки, а й фотографії на стінах, адже саме в них «живе» його душа.
