Від вересня у приміщенні Народного дому «Просвіта» щосереди й щоп’ятниці відбуваються заняття з йоги. Веде їх сертифікована інструкторка, випускниця колишнього факультету автоматики Олена Тавпаш.
– Практикую йогу давно, – каже вона, – від початку двотисячних, а від 2006 року – активніше. Набравшись знань, зрозуміла, що ними й досвідом можу ділитися з людьми, тож від 2012 року я – тренерка. Працювала у студії «Коралі», тепер співпрацюю з організацією «Сінкікай», викладаю в залах, які вона орендує. Організаторкою і натхненницею йоги в Політехніці була проректорка Наталія Чухрай – вона займається йогою, ми з нею перетнулися на одному йога-семінарі.
– Багатьох моїх знайомих до йоги підштовхнули болі в спині. А що спонукало Вас?
– Я завжди була активна, займалася різними видами фітнесу. Випадково потрапила на одне заняття з йоги – не сподобалося. Можливо, через тренера, а, можливо, я не була готова. Вирішила, що йога не для мене. Та одного разу прийшла тоді, коли вже всі заняття з фітнесу закінчилися, тож довелося йти на йогу. Цього разу все було інакше й мені настільки сподобалося, що я полишила всі інші вправи й стала ходити лише на йогу. Вставати зранку було важко, але згодом з’явилася внутрішня мотивація.
– Йога в Політехніці теж раненько – о 7.15, а ще треба добратися до університету… І коли тоді снідати й що?
– Це зумовлено тим, що о 8.30 уже розпочинаються пари. Ранкові години для йоги є найкращі – організм тільки-но прокидається, можемо присвятити собі трохи часу. Коли я їду на йогу, надворі тиша й спокій, людей на вулицях майже нема, транспорт доволі вільний. До заняття бажано не їсти, хіба трішки випити води, можна з лимоном. Опісля йоги з’їсти яблуко чи банан, випити чаю, згодом – щось поживне, корисне.
– Як виглядає заняття, що встигаєте зробити за годину з тими, хто прийшов?
– Тепер ранкова група (післяобідня, що мала би займатися о 14.15 у вівторок і четвер, наразі не сформувалася) формується з п’яти осіб, викладачів, працівників Політехніки. Чекаємо і на студентів та загалом тих, хто цікавиться йогою. У групі переважно початківці й такі, що вже трохи займалися. Даю на заняття кожному те, що він може зробити в конкретний момент. Скеровую, поправляю, підказую, як коректно ввійти в асану. Обов’язково робимо багато дихальних вправ, пранаяму – концентрація на диханні, глибоке, вакуумне втягування живота. Згодом переходимо до асан – фізичних вправ, які за короткий проміжок часу дають всебічне навантаження й максимум результату. Завершуємо шавасаною – розслабленням, коли організм уже в нормі та готовий до дальшої діяльності.
– Асани підбираєте на конкретні частини тіла?
– Стараємося впродовж заняття потрохи залучати до роботи всі групи м’язів, щоб гармонізувати тіло загалом. Найбільше відрізняє йогу від решти фізичних занять усвідомлення руху й дихання – концентруєшся на тому, що робиш і як. Зауважуєш, який м’яз бере максимальну участь у виконанні асани, який потрібно напружити, а який розслабити. Ускладнювати асану можна глибшим диханням, схожим на хвилю, яка розходиться від центру тіла до периферії, додає енергії, поліпшує процес виведення продуктів метаболізму, стан лімфатичної й кровоносної систем. Концентрація на диханні вводить у медитативний стан. Людина відчуває вплив і на ментальний рівень – припиняється внутрішній діалог, який ведемо з собою чи з кимось, під час виконання асан і певний час опісля всередині тебе затишок і спокій.
– Потрібні спеціальні килимок і одяг, пляшка з водою?
– На початках це може бути зручний каремат. Вибір йогівських килимків в інтернеті тепер дуже великий. Бажано, щоб килимок був товстіший і м’якший, не слизький. Це важливо, коли робимо опору на руки, коліна. З часом, коли людина набереться сили, цупкість килимка матиме значення вже не настільки. Щодо одягу, то вдягатися треба в те, у чому легко робити розтяжки. Пити під час асан не бажано, щоби не перевантажити кишківник.
– Під час йоги використовуєте запахи?
– Використовую звичайні аромопалички. Ставлю паличку на спеціальну підставку, ненадовго запалюю, щоб створити атмосферу розслаблення. Люблю запах сандалу.
– Йога якось впливає на творчий розвиток людини?
– Так. Під час практики ми не витрачаємо енергії, як під час фітнесу, а накопичуємо. Зрозуміло, що вона мусить мати свій вихід, своє реалізування. Той енергетичний ресурс, який наш мозок раніше використовував на порожні думки, людина може скерувати на творчість, на самовдосконалення.
