Технологія будівництва автономної швидкомонтованої модульної дерев’яної будівлі з ЧПК-столярними з’єднаннями та її моніторинг у реальних умовах навколишнього середовища

 

Тривалість проєкту: 01.09.2023 – 30.06.2025

Код проєкту: Kliima.3.01.23-0141

Партнери проєкту:

  • Естонський університет наук про життя (Тарту, Естонія),
  • Національний університет «Львівська політехніка»
  • Національний лісотехнічний університет України (Львів, Україна)

Мета та завдання проекту: Велика кількість людей втратила домівки через зміну клімату та російське військове вторгнення. Майже 2,1 мільйона українців були змушені переселитися через зруйновані будинки або активні бойові дії. За оцінками, для забезпечення житлом переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) необхідно щонайменше 600 000 квартир. Понад 2 мільйони українців залишилися без даху над головою, і саме зараз важливо обрати найкращий та найвигідніший варіант швидкого та якісного будівництва житла для переселенців, який би також враховував потреби адаптації та пом’якшення. зміна клімату. Українські партнери: «Ми можемо вийти з цього періоду ще більш згуртованою, сильнішою та сучаснішою нацією, якщо допоможемо кожній постраждалій родині знайти гідне та якісне житло».

Враховуючи обсяг потреби в будівлях, які можна відновити в Україні, будівельні технології, які зменшують викиди CO2 (наприклад, використання столярних піддонів з ЧПК, зменшення потреби в підйомному обладнанні та вартості транспортування будівельних матеріалів) та використання відновлюваних будівельних матеріалів (деревина та деревні конструкційні та природні ізоляційні матеріали). Попередні, разом із так званим «розумним будинком», інтегровані технологічні автоматизовані, цифрові та дистанційно-керовані пристрої для забезпечення внутрішнього клімату будівлі, для роботи систем водопостачання та каналізації (збір дощової води, переробка після очищення «сірих» стічних вод) та енергопостачання з відновлюваних джерел енергії (сонячні панелі та колектори, як альтернатива опалення дровами). Конструктивно-технічні рішення для такої будівлі розробляють в Естонському університеті наук про життя (Тарту, стонія) у співпраці з українськими партнерами. Усі конструктивні вузли та будівельно-фізичне функціонування огороджувальних конструкцій перевіряються в лабораторіях Національного університету «Львівська політехніка» за участі фахівці Національного лісотехнічного університету України (Львів, Україна). Технічні системи, необхідні для функціонування будівлі, інтегровані та запрограмовані відповідно до програмного забезпечення для керування ними. Робота технічної системи попередньо перевіряється окремо в лабораторіях Естонського університету наук про життя.

Новини