Профспілкова організація університету налічує 3,5 тисяч членів (70 відсотків від усіх працівників), з яких молоді до 35 років – близько тисячі. Чим живе профспілка, як захищає права своїх членів? Про це розмовляємо з її очільником Володимиром Гайдуком і його заступником, головою організаційної комісії Романом Колодієм.
Р. К.: Нещодавно документально підтверджено, що в 1817 році у Львові було створено касу взаємодопомоги на захист працівників друкарської справи, від якої власне й почався профспілковий рух. То ж профспілки Львівщини наступного року відзначатимуть ювілей. Тільки не треба думати, що вони сьогодні втратили своє значення і роль, що ми лише збираємо внески і витрачаємо їх невідомо на що, як вважає дехто. Мушу сказати, що активні члени профспілки завжди отримують більше, бо тут спрацьовує правило: стукайте – і вам відкриють. Наші спілчани можуть отримати матеріальну, юридичну чи психологічну допомогу.
– Що доброго є на рахунку університетської профспілки?
В. Г.: Щороку оздоровлюємо дітей наших членів (цього року їх було 206), а тим, хто відпочиває в Коблево, оплачуємо дорогу туди і назад. Для Славської бази відпочинку придбали спортінвентар, в Зозулях – відновили водогін, придбали дерево для перекриття даху, у Морському – нагрівачі води і радіоапаратуру для озвучування табору. Долучилися фінансово й до придбання університетом меблів, телевізорів і холодильників для відпочинкових баз. Частково допомогли й новому геодезичному полігону в Східниці. Фінансуємо відпочинкові та культурно-патріотичні автобусні поїздки, фінансово підтримуємо унікальні видання політехніків. Тримаємо на контролі поліпшення житлових умов політехніків, щорічне звільнення і зарахування на роботу викладацького складу. Вірю, що так зберігається фонд заробітної плати, але це не те місце, де мали б економити. Ця ситуація шкодить тим, хто стоїть у черзі на житло, хоче отримати матеріальну допомогу чи путівку. Пропонуємо завідувачам кафедр вирішити: хто мав би працювати постійно, а хто – тимчасово. Цю проблему винесли й у Колективний договір, але реальних важелів впливу на цей процес не маємо. Зараз збираємо списки дітей (до 14 років включно), яким придбаємо подарунки до Миколая. Закупимо для діточок певну кількість квитків на святкові ранки. І це – далеко не все, над чим працює наша профспілка. Обласна ж організація (і там є й наш вклад) домоглася скасування наказу МОН про 50-відсоткове скорочення непедагогічного персоналу. Намагаємося різними способами (особливо, коли влада нас не чує) обстоювати не лише права наших спілчан. Скажімо, підняли ціни на комунальні послуги, не змінюючи ні зарплат, ні пенсій. Так, держава допомагає в їх оплаті, а кому йдуть ці кошти? З нового року піднімуть мінімальну зарплату (про несправедливі пенсії мовчу). Тож 3200 грн. отримуватимуть люди, які працюють за розрядами від 1-го до 11-го. Ці питання разом з обласною профспілкою тримаємо на контролі.
– Чи може профспілчанин раз на рік отримати матеріальну допомогу?
Р. К. : Загалом так. Його заяву розглядає профбюро, якщо воно дає згоду, то ми не відмовляємо. Дороге лікування оплачуємо у межах десяти відсотків його вартості. Біда в тому, що ці оподатковані кошти чомусь ще раз підлягають оподаткуванню.
– Чи знають голови профбюро про проблеми своїх членів?
Р. К. : І не лише про їхні проблеми, а й про ситуацію в підрозділах стосовно охорони та умов праці. Комісія з охорони праці збирає всі ці дані, які згодом «лягають» у додаток до Колективного договору. Загалом, моніторимо великі обсяги різної діяльності університету.
– Де, окрім наших баз, може відпочити член профспілки, підлікуватися?
В. Г.: В освітянських профспілок є свій пансіонат «Пролісок» у Трускавці. Графік заїздів регулярно оприлюднюємо. Обласна профспілка здешевлює путівки для спілчан на 30 відсотків. Для працівників університету, за поданням профспілкового комітету і на основі поданих чеків, наша бухгалтерія повертає половину оплаченої за путівку суми. Щодо путівок на лікування, то їх здешевлення не передбачено: після ліквідації соцстраху спочатку відмовилися від путівок, потім від фінансування профілакторіїв, зокрема й нашого. Держава санаторним оздоровленням фактично не займається.
– Чи всі політехніки можуть отримати матеріальну допомогу на оздоровлення?
В. Г.: Згідно з Колективним договором усі працівники отримують додаткові дні до відпустки. Матеріальну допомогу отримують з бюджету лише педагогічні і науково-педагогічні кадри, що передбачено законодавством. Інші категорії – на розсуд адміністрації університету. Ми ж реагуємо на такі випадки в основному лише за скаргами профспілчан, а таких заяв до нас надходить небагато.