Чимало студентів Львівської політехніки, здобуваючи теоретичні знання, вже з перших-других курсів прагнуть долучитися до конкретних розробок, якими займаються старшокурсники. І одним із показових у цьому плані є Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій, зокрема кафедри систем автоматизованого проектування й інформаційних систем та мереж.
Мобільні медичні технології
Декан базової освіти ІКНІ, доцент кафедри САПР Уляна Марікуца спілкується зі студентами молодших курсів не лише у навчальному процесі, а й служить тим непомітним і надійним місточком, який поєднує їх із креативними старшокурсниками.
– Нинішні студенти повинні бути не лише теоретично добре «підковані», а й мати безпосередню дотичність до самостійної роботи, – вважає Уляна Богданівна. – Студенти самі обирають для себе теми досліджень і пропонують їх викладачам. Ми ж їхні ідеї підтримуємо, консультуємо, вчимо бути не просто виконавцями, а й навчитися втілювати свої ідеї в життя, освоюючи при цьому нові технології і мови програмування. Найкращі згодом йдуть в аспірантуру.
Третьокурсниця Наталя Максимович уже генерує свої ідеї, розробляє інтерфейси-програмки, функціональні модулі, працює над своїм науковим розвитком, мріє про аспірантуру. Нині проходить стажування в компанії «Монарт», де розробляє для неї різні сайти. Над проектом «Мобільні медичні технології для покращення якості життя громадян» працює в команді з викладачем і студентами-другокурсниками Назарієм Диким та Любомиром Дацком. До четвертого курсу планує завершити свої проекти.
– Ми розробляємо мобільний додаток, який допоможе людям результативно займатися лікувальними вправами вдома, адже не всі можуть дозволити собі тренажерний зал, – ділиться своїми міркуваннями дівчина. – Цей додаток буде корисний ще й тим, що з допомогою дієтологів можна буде обирати кількамісячну дієту, яка враховуватиме вік, захворювання (якщо таке є). Я хочу додати туди ще маленький браслет, який перевірятиме скільки разів людина відтиснулася, качала прес тощо. Ми навіть плануємо згодом оголосити конкурс серед тих, хто користуватиметься нашими пристроями, обирати переможців і вручати їм невеликі, але дуже корисні призи. Крім цього, розробляю букрідер-перекладач, який на планшетах допоможе швидко і якісно перекласти українською мовою англійський текст, який там є. Ця програма доволі проста й ефективна. Нею можна буде користуватися й на мобільних пристроях.
Хлопці, що долучилися до проекту, не приховують свого задоволення. Назар, добре розуміючи, що самої теоретичної освіти замало для дальшого творчого розвитку, вирішив так проявити свою власну ініціативу. Любомир Дацко вважає, що лабораторні і практичні роботи недостатньо інформативні, тому потрібно займатися чимось більшим. Хлопцям цікаво працювати над проектом, робити щось цілком нове і корисне.
«Міжнародний» студент
А от магістр Микола Кульпа вже має чималий досвід у роботі над різними проектами як за кордоном, так і на кафедрі. Організовував цього року кафедральну технологічну наукову конференцію, представляє кафедру на різних міжнародних змаганнях, наукових виїздах, брав участь в обміні студентами за програмами «Темпус», «Еразмус». Добре знання англійської і німецької мов йому в цьому дуже допомагає.
– Спільно зі студентами третіх-четвертих курсів будемо удосконалювати робот, його концепцію, розроблятимемо новітні технології сенсора, – розповідає Микола. – Нині працюю над проектом «Міжнародні технічні можливості». Загалом, вважаю себе міжнародним студентом, бо люблю подорожувати, дізнаватися щось нове. Кафедра підтримує дуже тісні стосунки з польськими студентами, ми їздимо за обміном до них на навчання, самі їх чогось вчимо. Маємо можливість робити спільну наукову роботу з кількома науковими керівниками (нашими і закордонними), проводити спільні конференції, друкувати за кордоном наукові статті.
Микола вже встиг попрацювати в німецьких компаніях «Тесла» і «Моторс», де розробляв і вдосконалював електромотор для колеса електромобіля. В Польщі, зокрема в Технічному університеті Лодзя, був серед тих, хто працював над найсучаснішими сонячними батареями. Зараз займається розробкою квадрокоптерів – дронів, які будуть допомагати людям очищати забруднену хімікатами територію після аварій, і мультиагентних систем, які допоможуть контролювати кілька підрозділів дронів на якійсь певній площі. Вони замінять людину під час техногенної аварії, комунікуючи між собою, визначатимуть рівень небезпеки і забруднення, рекомендуватимуть як локалізувати небезпеку. Також працює зі студентами третього курсу, які хочуть зробити робота – охоронця дому. А ще думає над тим, як водіям користуватися послугами автозаправних станцій не виходячи з авто.
Хлопець планує навчатися в аспірантурі, хоче активніше залучати студентів до міжнародних проектів. Нині співпрацює з кількома міжнародними волонтерськими організаціями, реалізовує деякі стартапи. Якщо ідея вартує перспективи, молодь шукає інвесторів для її розробки і реалізації. І все на волонтерських засадах, бо коштів на це, на жаль, ніхто не виділяє.