Доцент кафедри філософії Інституту гуманітарних і соціальних наук Львівської політехніки Андрій Кадикало виступив із доповіддю «Риси німецької філософії у творчій спадщині Климентія Ганкевича» на круглому столі з нагоди 300-річчя з дня народження Імануеля Канта «Кантівські ідеї на українських теренах ХІХ–XX століть», організованому спільно Національним університетом «Києво-Могилянська академія», кафедрою філософії та релігієзнавства НаУКМА, Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Кантівським товариством в Україні.
Тематика конференції була присвячена кантівським ідеям на українських теренах ХІХ–ХХ століть. Захід відбувся 20 грудня в онлайн-форматі й закривав рік відзначення 300-річчя з дня народження відомого німецького мислителя Імануеля Канта.
Учасниками наукового зібрання були знані українські філософи та спеціалісти-дослідники ідей німецького мислителя епохи Просвітництва, зокрема:
- Анатолій Єрмоленко (член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України);
- Вадим Менжулін (д.філос.н, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»);
- Віталій Терлецький (к.філос.н., старший дослідник, старший науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України);
- Віктор Козловський (к.філос.н., доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»);
- Марина Ткачук (д.філос.н., професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»);
- Світлана Кузьміна (д.філос.н., доцент, декан факультету гуманітарних і соціальних наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля);
- Володимир Абашнік (д.філос.н., професор кафедри філософії та суспільних наук Харківського національного медичного університету);
та інші.
У своїй доповіді Андрій Кадикало розкрив деталі дослідження впливу філософії Імануеля Канта на формування провідних принципів філософської позиції українського філософа ХІХ–ХХ століття Климентія Ганкевича. Завдяки роботі у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника й допомозі почесного доктора Українського католицького університету Володимира Пилиповича (Перемишль, Польща) Андрію Кадикалу вдалося докладніше дослідити творчу спадщину Ганкевича, його ідейний зв’язок із німецькою філософією та розкрити невідомі факти з його біографії і творчості. Одним із найважливіших висновків дослідника стало наголошення на хибності припущення про те, що Ганкевич – типовий представник геґеліанства. Андрій Кадикало підкреслив необхідність подальших розвідок та досліджень творчої спадщини Ганкевича.
Значну частину свого творчого доробку український філософ публікував українською, польською та німецькою мовами як у монографіях, так і в спеціальній філософській періодиці, але вона була недостатньо досліджена або зовсім й залишилась поза увагою науковців.
