Майже два роки система освіти періодично змінює формат навчання, і вже майже стільки ж часу педагогів навчають проводити уроки віддалено. До кінця цього року у Центрі інноваційних освітніх технологій Національного університету «Львівська політехніка» навчання за регіональними проєктами з формування цифрової компетентності та опановування дистанційними платформами завершать понад дві тисяч освітян.
Як відбувається навчання, наскільки охоче вчителі зголошуються до подібного підвищення кваліфікації та які зміни очікують на систему освіти – у розмові з директоркою Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргаритою Носковою.
– Цього року у Програмі розвитку освіти Львівської області закладено кошти на підвищення цифрових навичок педагогів. Як відбувається навчання?
– Ми продовжуємо цього року навчання за вдома програмами: перша покликана формувати навички організації навчання у єдиному е-середовищі закладу освіти з використанням дистанційних платформ, і це пілотний проєкт для 100 закладів освіти області з розгортання освітнього середовища на базі Moоdle, проєкт має назву «Moodle – це про100!».
Друга програма – спрямована на поглиблення цифрових компетентностей педагогів для якісної організації дистанційного та змішаного навчання.
Ці проєкти реалізовуються на умовах співфінансування із громадами. Подібне навчання було започатковано торік, і частина педагогів вже отримали базові знання та навички. Є замовлення від багатьох територіальних громад, тож до кінця року ми проводимо таке навчання. У межах пілотного проєкту «Moоdle -це про100!» навчання триває від червня. За іншим проєктом навчання розпочали лише в серпні.
…
– За два роки пандемії якось змінилось бачення вчителями освітнього процесу?
– Вчителі почали цікавитись використанням різних онлайн-інструментів. Якщо навесні 2020 року все навчання переважно відбувалось в месенджерах, зараз спостерігається тенденція відмовляння від цього. Все більше педагоги використовують онлайн-сервіси.
Ми підтримуємо те, що вчителі використовують свій акаунт для організації навчання з особистою реєстрацією на різних інтернет-сервісах, але це проміжний етап, бо так чи інакше це незручно. У закладі освіти повинно бути дієве та безпечне єдине е-середовище, що об’єднує усіх учасників освітнього процесу та використовує один вхід для доступу до всіх служб. Це наша стратегічна мета, але вона потребує спільних зусиль і співпраці всіх зацікавлених сторін.
– Ви згадували про перші результати. Які вони?
– Найважливіші зміни – це зміна поглядів. Якщо раніше про Moоdle вчителі нічого не чули та не знали, і тому сприймали його з острогою, то зараз поступово бачать його переваги, а разом з цим розуміють можливості дистанційної платформи. У відгуках вони зазначають, що інструменти Moоdle і його можливості значно ширші, ніж, наприклад, у Google Classroom, а це полегшує роботу вчителя.
Очевидна перевага в роботі те, що вчителі розуміють: оптимізація процесу навчання залежить від них. Правильно організований процес і правильно обрані інструменти дають більше можливостей і, як не дивно, звільняють більше часу педагога, автоматизують багато рутинних дій, на які вчитель витрачає левову частину свого часу, як то перевірка контрольних робіт, пересилання навчальних завдань, інструктування, заповнення журналів тощо.
Ще одним досягненням, як на мене, стало усвідомлення педагогами відмінностей очного і дистанційного (змішаного) навчання. А значить і підходи мають бути також різні. Навчальний процес можна оптимізувати, він стає доступний – якщо правильно обрати інструменти, і оптимальний – якщо об’єднаний в одному місці. Тому, якщо раніше, до навчання у Центрі, вчителі говорили про недоліки «дистанційки», то тепер бачать переваги та розуміють виклики.
…
– Тотальний онлайн це справді добрий шлях?
– Ніхто не говорить працювати постійно в онлайні, але вміти поєднувати різні форми навчання ми зобов’язані. Ми мусимо відповідати викликам сучасності. Якщо весь світ переходить у смартфон, ми маємо дати цей інструмент дітям і зробити його інструментом навчання. В кишені у дітей – цілий комп’ютер з доступом до всього світу. Практично миттєво, в один клік, ми можемо перенести учнів у Лувр чи у джунглі, продемонструвати динамічну 3D модель Сонячної системи, або провести хімічний дослід. Чому ми забороняємо дітям цим користуватись на уроках? Напевне тому, що самі не вміємо.
Світ змінюється так само швидко як ковідний штам, але якщо ми все ще сидимо і чекаємо доковідних часів – це омана. Вчитель – це та людина яка зараз працює на майбутнє. Це єдина професія, яка створює якість майбутнього, формуючи свідомість та компетентності майбутнього покоління. І як би пафосно це не звучало, саме від нас, вчителів, залежить яким це майбутнє буде.
Повний текст матеріалу– на сайті Львівської обласної державної адміністрації.