Інститут поліграфії та медійних технологій долучився до виставки «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине»

Олександра Ливицька, студентка четвертого курсу факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка
Фото з виставки

Ця виставка присвячена пам’яті українських кобзарів, знищених радянською владою в 1930-х роках. Триватиме вона у Львівському палаці мистецтв до 13 жовтня.

Дизайн експозиції проєкту розробили студенти-четвертокурсники інституту під керівництвом доцентки кафедри графіки та мистецтва книги Ольги Борисенко спільно із заслуженим діячем мистецтв України Орестом Скопом.

На виставці представлені картини та барельєфи Ореста Скопа, а також понад 30 плакатів студентів кафедри графіки та мистецтва книги Національного університету «Львівська політехніка» і студентів Харківської державної академії дизайну та мистецтв, присвячених темі Розстріляного відродження. До організації проєкту також долучилися представники Музею історії міста Кам’янське. Загалом в експозиції представлені роботи професійних художників з усіх куточків України.

Ця виставка є своєрідним нагадуванням про трагічну подію в історії українського кобзарства — їхній масовий розстріл. У 1934 році радянська влада організувала збір кобзарів, запросивши їх на з’їзд Академії наук до Харкова. Офіційно цей захід мав на меті зібрати всіх народних музикантів для реєстрації та обговорення їхньої діяльності в нових радянських умовах. Однак замість цього кобзарів вивезли в ліс і розстріляли, а декого відправили до таборів.

Як розповіла керівниця колективу бандуристів «Гамалія» Тетяна Шаленко, натхненники цієї виставки упродовж року працювали над темою, яка досі залишається малодослідженою, — роллю кобзарства в історії державотворення. Адже кобзарі були справжніми носіями української душі, їхні пісні доносили правду, яка формувала національну свідомість. З XV століття кобзарство стало важливим елементом української культури. 

— Боляче, що сторінка історії кобзарства, особливо тих бандуристів, які були репресовані у 20–40-х роках ХХ століття, залишається в тіні. Ми прагнемо розвіяти стереотипи імперського режиму, відкриваючи багатство цього культурного явища для сучасників, — зазначила Тетяна Шаленко. 

Директорка Музею історії Кам’янського Наталія Буланова вважає, що, попри трагічність подій 1934 року, коли були знищені кобзарі, ця виставка не про смуток, а про пам’ять. На її думку, цей життєствердний проєкт має на меті зберегти культурний пласт для майбутніх поколінь.

Заступник голови Львівської обласної військової адміністрації Іван Собко звернув увагу на важливість збереження національної пам’яті та зазначив, що історії кобзарів є символом незламності української душі. Він також акцентував на значущості таких культурних заходів для формування суспільного усвідомлення історичної правди та підсилення національної ідентичності.

— Освіта і культура — це два крила, які підносять нашу націю і ніколи не дозволять панувати злу та беззаконню, як те, що приносить на нашу землю ворог. Той, хто прагне знищити нас, бачить, що ми рухаємося в правильному напрямку, — наголосив Іван Собко.

Фото з виставки Фото з виставки Фото з виставки Фото з виставки Фото з виставки Фото з виставки Фото з виставки Фото з виставки Фото з виставки