У часи епідемій людство з особливою вдячністю згадує тих, хто, ризикуючи життям, допомагає приборкати страшні недуги – лікарів. У їхній тіні, однак, часто залишаються ті, хто допомагав лікарям, озброюючи їх у боротьбі з хворобами потрібними інструментами-винаходами – науковці. Львівська політехніка може похвалитися цілою плеядою таких постатей, до яких належав і Чеслав Речинський (1878–1936) – винахідник кварцової лампи.
Чеслав Стефан Юрій Речинський народився у Харкові 11 листопада 1878 року в сім’ї польського політв’язня. У столиці Слобожанщини Чеслав Речинський закінчив гімназію та у 1897 році вступив до Харківського університету, щоб вивчати фізику. У 1901 році за участь у демонстраціях його виключили з університету, і через заборону навчатися у Російській імперії він був змушений продовжувати навчання у Геттінгенському університеті (Німеччина), де зацікавився експериментальною фізикою. У 1905 року Чеслав Речинський захистив кандидатську дисертацію на основі дослідження рекомбінації іонів у повітрі.
У 1905–1908 рр. працював у лабораторії компанії Heraeus в Ганау (Німеччина) і разом з Р. Кюхом (1860–1915) в 1906 р. створив прототип кварцової лампи високого тиску. Головною метою науковців було використання кварцової лампи з метою освітлення, однак винахід знайшов широке застосування у іншій сфері – медичній, як джерело ультрафіолетового світла. З’ясувалося, що винайдена лампа прекрасно дезінфікує, згодом її також почали використовувати для лікування рахіту у дітей. Компанія Heraeus негайно запатентувала винахід і розпочала масове виробництво кварцових ламп для потреб медицини.
Чеслав Речинський у 1908 р. повернувся до Харкова, де до 1913 рр. викладав експериментальну фізику в університеті та вивчав теплові та спектральні властивості винайденої ним лампи. Впродовж 1913–1914 рр. він був стипендіатом Вюрцбурзького університету (Німеччина), а у 1914–1916 рр. інституту фізики Цюріхського університету, де приятелював з фізиком, творцем батискафа А. Піккардом. У 1916 р. науковець повернувся до Харкова, де захистив докторську дисертацію та з 1917 р. працював на посаді професора Харківської політехніки.
У 1922 р. разом із сім’єю переїхав до Львова й отримав посаду професора на кафедрі фізики II хімічного відділу Львівської політехніки. Він також читав лекції з механіки, засад фізики електричного освітлення, динамічної метеорології, спектрального аналізу, будови речовини, теорії вакууму, електричних струмів в газах та вакуумі. Впродовж 1923–1924 рр. та 1925–1926 рр. був деканом хімічного відділу, а в 1926/1927 навчальному році – заступником декана. Видатний, проникливий учений і чудовий викладач, він згуртував довкола себе велику групу учнів, таких як Я. Нікліборц, Г. Регульський, Є. Матула, Ю. Кава, Я. Інглот, М. Ланцуцький, К. Масловський, М. Павлов та Б. Скоробогатий. Предметом їхнього дослідження були хімічні реакції в електричній дузі, явища, що відбуваються в газах та катодному матеріалі, що пояснюють механізм дуги. У Львові він винайшов нову ртутну лампу з катодом із розжареної вольфрамової кулі, яку представив на міжнародному електричному конгресі в Парижі в 1932 р.
У 1934 р. Чеслав Речинський важко захворів. Помер у Львові 7 грудня (за іншими даними – 6 вересня) 1936 р. і був похований на Личаківському цвинтарі.
Хоча від моменту застосування кварцової лампи у медицині минуло вже понад століття і людство зробило величезний прорив у техніці й медичній науці, винахід Чеслава Речинського не лише не втратив актуальності, але навпаки – діапазон його використання розширився. Зокрема, зараз кварцові лампи застосовують при запальних захворюваннях в оториноларингології, у терапії (лікування артритів, запальних захворюваннях органів дихання, бронхіальної астми), у хірургії (лікування гнійних ран і виразок, пролежнів, опіків і відморожень), у стоматології (лікування стоматиту, пародонтозу), при захворюваннях і травмах опорно-рухового апарату, шкірних захворюваннях.
