Хроніки Політехніки: один епізод із «профорієнтації» 1929 року серед абітурієнтів-українців

Юлія Курдина, кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини
Фрагмент газети «Діло», 1929 рік

У міжвоєнний період чисельність українців у Львівській політехніці була незначною у зв’язку з обмеженням доступу до вищої освіти польською владою представникам інших національностей (numerus klasus). Однак Товариство українських студентів Політехніки «Основа» всіляким чином намагалося заохотити українців здобувати освіту саме у цьому навчальному закладі і одним із таких способів було розміщення оголошень на сторінках газети «Діло». Тож подаємо одне із таких «профорієнтаційних» повідомлень, опублікованих влітку 1929 року, щоб поглянути до яких іспитів готувались абітурієнтів та які професійні перспективи чекали їх після завершення навчання.

У Львівській політехніці на цей час функціонує 6 Відділів: 1) сухопутної і водної інженерії; 2) архітектури; 3) механічний; 4) хімічний; 5) рільничо-лісовий; 6) загальний. Відділ інженерії складається з відділень сухопутного, водного та мірничого. Після закінчення навчання на цьому відділі державну роботу отримують близько 40% випускників, повітовими інженерами стають 30%, а решту 30% – працюють в приватних установах. Вже з другого року навчання є можливість заробляти на літніх практиках – таким чином за 2–3 місяці можна заробити собі на скромне утримання на весь наступний навчальний рік. Вступний іспит на Відділ інженерії складається із нарисної геометрії, математики та рисунків. Письмовий іспит з геометрії являє собою виконання 2–3 конструкційних задач; аналогічно на іспиті з математики вступники отримують 2 задачі – одну арифметичну і одну геометричну.

Вступний іспит на Відділ архітектури охоплює нарисну геометрію та рисунки. Під час іспиту з рисунку малюється, зазвичай, неживий предмет, найчастіше дерев’яне крісло, горщики чи вази. Сам рисунок виконується вугіллям, виїмково олівцем, тому абітурієнтам варто мати розуміння перспективи та володіти навиками рисування вугіллям.

Механічний відділ об’єднує відділення: а) машинне з конструкційною, залізничною, технологічною і руховою групами; б) електричне; в) нафтове. За загальною думкою, повідомляють студенти-члени «Основи» – навчання на цьому відділі відноситься до важчого. Водночас, через великий наплив студентів в останні роки на цей відділ, існують певні труднощі з одержанням роботи після його завершення. Найкращі перспективи тут після вивчення електротехніки, адже диплом інженера-електрика після складання вчительського іспиту дає можливість викладати фізику як основний предмет та математику і хімію як додаткові у загальних школах та вчительських семінаріях. Загалом про завдання та обсяг роботи інженера-механіка абітурієнтам рекомендовано дізнатися з праці S.Okolski «Чи прагнеш стати інженером механіком? Поради з вибору професії» («Czy pragniesz zostać inżynierem mechanikiem? Poradnik przy wyborze zawodu»), (Варшава, 1918 рік). Під час навчання на Механічному відділі треба пройти шестимісячну практику. Однак заробити гроші під час цієї практики особливо не вдасться. Вступний іспит складається з математики, фізики, нарисної геометрії і рисунків. Крім того, під час вступного іспиту проводяться психотехнічні дослідження загальних та технічних зідбностей. Іспит з фізики складається з письмової та усної частин; письмова проводиться під суворим наглядом та потребує розв’язування одної задачі та опису фізичного приладу. Іспит нарисної геометрії і математики відбувається подібно до іспиту з цих предметів на Відділі інженерії. Іспит з рисунків складається з рисунку олівцем якоїсь машинної деталі. Плюсом при вступному іспиті є наявність доказів попередньої практики, хоча б місячної.

Навчання на Хімічному відділі є найбільш коштовним, водночас доволі «приємним», та найбільш самостійним. Протягом навчання треба пройти шестимісячну практику, також інженери-хіміки мають право складати іспит на вчителя середніх шкіл. Рільничо-лісовий відділ функціонує у складі рільничого та лісового відділень. На цьому відділі перші роки навчаються студенти у Львові, далі – у Дублянах. Відділ є дуже важливим, зважаючи на нестачу агрономів, як у краю, так і на Великій Україні (Наддніпрянщині. – Авт.). Після закінчення навчання на лісовому відділенні можна отримати посаду в дирекціях державних лісів, або в приватних підприємствах. Вступний іспит на Рільничо-лісовий відділ охоплює зоологію та ботаніку .

Для підготовки вчителів технічних, середніх, загальноосвітніх шкіл і вчительських семінарів призначений Загальний відділ Львівської політехніки, який складається з таких груп: математична, фізична, нарисної геометрії, хімічна та рисункова. Вступний іспит на математичну групу і групу нарисної геометрії охоплює математику та нарисну геометрію; на фізичну – фізику і хімію; на рисункову – нарисну геометрію та рисунки.

Вартість навчання у Львівській політехніці така: на Відділі архітектури, в математичній, рисунковій групі і групі нарисної геометрії Загального відділу – 133,95 злотих, з вписовим (одноразовий внесок при вступі) – 178,95 злотих. На Відділі механічному і рільничо-лісовому, а також в фізичній групі Загального відділу – 148,95 злотих, з вписовим – 178,95; на Хімічному відділі та в хімічній групі Загального відділу – 193,95 і відповідно 223,95 злотих з вписовим.

Водночас, для того, щоб абітурієнти-українці добре склали вступні іспити, члени Товариства «Основа» проводили підготовчі курси з відповідних дисциплін за окрему платню.

Більше про життя Львівської політехніки, відображене на сторінках газети «Діло» у міжвоєнний період, можна прочитати у статті: Курдина Ю. Львівська політехніка на сторінках газети «Діло» (20–30-ті рр. XX ст.) // Емінак, 2020. – 3 (31). – с. 111–121.

Фрагмент газети «Діло», 1929 рік Фрагмент газети «Діло», 1929 рік