У Новорічну ніч відчиняються двері у світ незвіданого. Яким чином один із найвідоміших епізодів про Другу світову війну – «злам» німецької шифрувальної машини «Енігма» – пов’язаний з історією Львівської політехніки?
У польському місті Познані є надзвичайне місце – Центр шифрів Enigma, унікальна мультимедійна експозиція, яка залучає відвідувачів до розкриття таємниць історії шифрування повідомлень та зламу коду Enigma. Під час академічної мобільності у Познанському університеті імені Адама Міцкевича в листопаді 2021 року автори цієї публікації мали нагоду відвідати цей центр і здійснити захоплюючий аудіотур історією про події, які змінили хід Другої світової війни та проклали шлях до цифрового світу, в якому ми живемо.
Чи можете Ви уявити почуття гордості, що пройняло нас, коли вже у перших залах цієї неординарної експозиції ми почули про Львівську політехніку та фундатора напряму криптології у Познанському університеті в міжвоєнний період Здіслава Криґовскі, ректора Вищої технічної школи у Львові у 1917/18 роках, учні якого розшифрували код німецької військової шифрувальної машини «Енігма»?
Криптологія та дешифрування ще напередодні Першої світової війни зацікавили військових провідних країн світу. Кваліфікованими кадрами для таких операцій стали професійні математики. Одним з них був математик Здіслав Ян Антоні Криґовскі (Zdzisław Jan Antoni Krygowski).
Він народився 22 грудня 1872 року у Львові в сім’ї Антонія і Генрики Криґовских. Навчався в гімназії у Вадовицях біля Кракова, де його батько був директором. Матуру склав у 1890 р. в Кракові, після чого вступив на відділ філософії Ягелонського університету. У 1895 р. отримав звання доктора філософських наук, на підставі захисту дисертації «З теорії загальних теорем Ґріна».
У 1901 р. Здіслав Криґовскі отримав посаду доцента у Вищій технічній школі у Львові, де викладав вищу математику на відділі хімії та архітектури. Після габілітації у 1908 р. затверджений екстраординарним (надзвичайним) професором математики. Протягом 1913–1915 н.р. був деканом відділу водної інженерії, а у 1917/18 н.р. – ректором Вищої технічної школи у Львові.
Після відновлення польської державності Здіслав Криґовскі погодився очолити кафедру математики університету в Познані. Окрім нього, з Політехнічної школи у Львові до познанського університету впродовж 1919–1920 рр. також переїхали професор фізики і декан відділу водної інженерії Альфред Денізот та колишній доцент палеонтології Вільгельм Фрєдберґ. У 1921/22 н.р. Здіслав Криґовскі був деканом відділу філософії, а у 1919/20 і 1933–1935 н.р. – проректором Познанського університету. Також він очолював відділ Польського математичного товариства у Познані, а у 1926 р. був головою Польського математичного товариства. В 1938 р. професор вийшов на пенсію.
У 1929 р. при Познанському університеті створено курс криптології, який курував Здіслав Криґовскі.
Викладачами на курсах були офіцери II відділу Головного штабу Війська Польського. Вже через рік у Познані засновано філію Бюро шифрів, до роботи в якому залучили найздібніших слухачів курсів криптології. Три з найкращих учнів З. Криґовскі – Мар’ян Реєвскі, Генрік Зиґальські та Єжи Ружицькі – стали тими, хто в кінці 1932 року розшифрували код німецької військової шифрувальної машини «Енігма».
За цей успіх у 1938 р. Мар’ян Реєвскі отримав «Золотий Хрест Заслуги». Їхніми напрацюваннями активно послуговувалися британські спецслужби для перемоги над нацизмом, зокрема для виявлення німецьких підводних човнів в Атлантичному океані.
Після окупації Вермахтом Познані в 1939 році Здіслав Криґовскі переїхав до Кракова, де викладав у місцевій політехніці, а у 1947 р. повернувся до Познанського університету як звичайний контрактний професор. Тут він продовжував викладати до смерті 10 серпня 1955 року. Отож, колишній професор і ректор Вищої технічної школи у Львові зміг виховати учнів, які долучилися до зміцнення обороноздатності міжвоєнної Польщі та зробили вагомий внесок у перемогу альянтів під час Другої світової війни.