У Львівській політехніці відбулася зустріч із японським письменником Цудзіхара Нобору, який уперше завітав до України.
Зустріч відбулася у Науково-технічній бібліотеці за сприяння Японсько-української асоціації культурного обміну та Українсько-японського центру НУ «Львівська політехніка».
Цудзіхара Нобору розповів, що з юних років є величезним прихильником творчості Миколи Гоголя:
– Багато я від нього почерпнув. Тому завжди хотів поїхати на Батьківщину Гоголя, побачити, де він виріс. Я дуже радий, що нарешті зміг це зробити. Гадаю, ви добре знаєте творчість японських письменників, як-ось Ясунарі Кавабати. Мені це приємно. Напевно, читаючи їхні твори, кожен замислювався над можливістю пізнати місця, про які йдеться. Ось і в мене виникло бажання приїхати до України та побачити, на основі чого написали «Вечори на хуторі біля Диканьки» і «Тарас Бульба». Приємно й те, що зміг завітати до Львова й зустрітися з тими людьми, які вивчають японську мову та цікавляться японською культурою.
Письменник каже, що Львів – дуже елегантне місто, яке перевершило його сподівання й обов’язково надихне на створення чогось нового. Адже ідеї вже з’являються. Матеріалу для рефлексій буде чимало, бо ще запланували поїздки до Києва та Одеси.
Цудзіхара Нобору розповів, як почався його шлях літератора. У юності він хотів писати, але нічого не виходило. Література, як зазначив новеліст, захоплює з молодих років – «тебе до неї тягне». Однак ніхто заздалегідь не знає, чи є у нього здібності до цього ремесла. Нобору теж не знав, як це збагнути, але з часів студентства намагався постійно щось писати. Спочатку не міг повірити, що він є людиною, яка творитиме протягом усього життя. Письменник пояснив:
– Буває, літературу треба на певний час залишити, забути про неї. І доки не перестаєте писати, триває ваша молодість. А коли відкладаєте літературу, починається справжнє доросле життя. У той час я знав китайську мову й працював в одній корпорації. Розумієте, працівники японських компаній звикли працювати дуже відповідально, а це важко. Тому довелося покинути літературу, бо на неї не було часу.
Отож Цудзіхара Нобору почав працювати в торгівельній компанії й думав, що вже забуде про письменництво. Їздив до Китаю продавати японські товари. Згадує, як побачив китайську культурну революцію й комуністичну ідею в дії в багатьох тамтешніх містах і селах.
– Коли був у Китаї, постійно за мною стежив якийсь чоловік, чи я не шпигун. Я знав китайську мову, але однаково був іноземцем. І ось у такому середовищі в мене з’явилася ідея написати повість або оповідання про себе, про те, що зі мною відбувалося.
Усе це Нобору почав записувати до зошита ще в Китаї та, повернувшись до Японії, таємно від усіх став писати свій перший твір під назвою «Ім’я села», де описує ситуацію у глухому китайському селі. Цей твір потрапив до рук відомого видавця, який і посприяв, щоб його опублікували в журналі. За першу роботу Нобору отримав 103-тю Літературну премію ім. Акутаґава Рюноске, яка є найвищою премією для літераторів-початківців. Авторові тоді було 33 роки.
Нобору пише про все, бо, як він стверджує, життя є надзвичайно розмаїте. Проте є три основні теми, які він висвітлює. Перша – кохання. Друга – містика. Третя – історія.
– Ці теми я брав за основу й писав упродовж сорока років романи, повісті, новели, – розповів автор.
Прототипи для своїх героїв Нобору інколи зустрічає в житті, а інколи вони витворюються у ході написання. Також його друг-адвокат розповідає цікаві історії з юридичної практики, які стають автору в нагоді.
Письменник розповів, що висвітлення любовних взаємин у європейській та японській традиціях дуже різне:
– Коли Японія перебудовувалася на європейський лад, прийшла література з-за кордону. І це були любовні новели. У нас, окрім європейських традицій, була своя тисячолітня історія. У ній любов описано зовсім по-іншому. У Японії стосунки між чоловіком і жінкою не описуються англійським словом «love». Вважається, що кожна жінка має духовну силу, а чоловік може її почерпнути. Тому у своїх творах я поєднував європейські та японські любовні традиції.
Тепер Цудзіхара Нобору працює над упорядкуванням свого твору, який упродовж тривалого часу частинами публікував в одному з японських журналів.
Разом з письменником до України прибув його друг Івакі Мотоомі, який є співвласником великої юридичної фірми в Японії. Чоловіки товаришують ще зі старшої школи, їхні взаємини дуже щирі. Мотоомі розповів те, що сам автор про себе сказати не може. Нобору є членом японського літературного товариства, у яке можуть входити лише десять людей. 4–5 років тому він читав лекції у Варшавському університеті на запрошення польського уряду. Двічі його запрошували до Токійського університету для читання коротких збірних курсів для студентів. Нобору є провідним літератором сучасної Японії.
– Я завжди їжджу з Нобору, коли він прямує кудись набиратися натхнення. Дуже радий, що сьогодні я тут. До слова, коли він пише романи, то створює величезні пласти, у яких задіяно багато героїв. Серед них, звичайно, є й негативні. Але, пишучи образи негативних героїв, треба робити це з певним теплом, інакше твір вийде несправжній. Я сам не писав літературних творів, але працюю юристом, і мені теж доводиться захищати поганих людей. У цих ситуаціях надихають твори мого друга. І я надалі оберігатиму його від усяких лих.
Довідка
Цудзіхара Нобору народився 15 грудня 1945 р. Його справжнє ім’я – Муракамі Хіросі. Цудзіхара Нобору – японський письменник-новеліст, директор та голова ради директорів Музею сучасної літератури префектури Канаґава, член Академії мистецтв Японії. Лауреат низки японських премій у галузі літератури та мистецтва: 1990 р. – 103-тя Літературна премія ім. Акутаґава Рюноске. 1999 р. – 50-та Літературна премія «Йоміурі». 2000 р.– 36-та Премія ім. Танідзакі Дзюн’іціро. 2005 р. – 31-ша Літературна премія ім. Ясунарі Кавабата. 2006 р. – 33-тя Премія ім. Осараґі Дзіро. 2010 р. – 51-ша Мистецька премія Майніці 2011 р. – Мистецька премія міністра освіти, культури, спорту, науки та технології Японії. 2012 р. – 15-та Премія ім. Сіба Рьотаро, медаль пошани з Пурпуровою стрічкою за значний внесок у розвиток літератури та мистецтва. 2013 р. – 24-та Літературна премія ім. Іто Сей, 67-ма Премія у галузі культури, видавництв «Майніці». 2016 р. – Нагорода Академії мистецтв Японії. Цудзіхара Нобору є автором багатьох книг, зокрема «Вивчення літератури в Токійському університеті, від Достоєвського до Танідзакі Дзюн’іціро» та курсу лекцій «Нова теорія Цудзіхара Нобору роману Ф. Достоєвського «Брати Карамазови». Його твори перекладено англійською, китайською, корейською, французькою та іспанською мовами.
