Інколи людині дуже складно розкрити себе в якихось уподобаннях або знайти своє хобі. Дехто шукає себе все життя. Але буває так, що перебування в певному середовищі, спілкування з цікавими людьми дає цей поштовх. Так певною мірою сталося з моїм співрозмовником, студентом третього курсу ІППО, який вчиться на журналістиці, Іваном Поповичем. Коли хлопець каже комусь, що навчається на журналіста, це сприймають як дуже круту спеціальність. Іванові подобається його фах та інститут, у якому він навчається. Хлопець дуже швидко встиг потоваришувати з одногрупниками і був задіяний до різних «движух» університету.
– Коли я тільки вступив на перший курс, то дуже хотів грати у КВК. Так сталося, що в перший тиждень навчання ми вже сформували свою команду. І незабаром виступили на сцені університету та посіли третє місце. Як для першого курсу, це дуже класний результат, оскільки до того часу жоден із нас, тобто тих, хто був у команді, не грали у КВК. Потім моя одногрупниця Віка захотіла підготувати для студентів круту вечірку в стилі програми «Хто зверху», що на Новому каналі. Та сама концепція: хлопці змагаються проти дівчат. Наше профбюро підтримало цю ідею. Було мегакруто! Я тоді був одним із ведучих. Вважаю, що це був прекрасний мій дебют у такій ролі, – згадує Іван.
Студент зізнається, що труднощів на етапах підготовки майже не було, адже адміністрація інституту дуже допомагала, а він із друзями-однокурсниками робили всі декорації та брали участь у всіх репетиціях. На його думку, все пройшло просто чудово. Всі повеселилися, відпочили від навчання. Казусів фактично не було. Хоча, як згадує, для конкурсу «Вгадай слово» організатори неправильно роздрукували літери дівчатам: однієї букви бракувало – і дівчата не могли скласти правильне слово.
– Для себе тоді я отримав безумовно новий досвід ведучого та частково – МС. Хоча МС я став після декількох келихів шампанського :), – жартує студент.
Потім Іван ще виступав як музикант на різних ярмарках, врученнях дипломів тощо. Словом, до настання карантину був задіяний в університеті на повну.
Хлопець з третього класу вчився в музичній школі. Це його хобі переросло в щось більше рік тому, коли виступив на весіллі як музикант зі своїм проєктом «акордеонне шоу». А почалося з того, що він ще в 10–11 класі почав представляти цю авторську програму. Йому сподобалося «заводити» публіку, тому вирішив продовжувати. А в університеті випадково проговорився про це організаторці виступів, і вона запросила Івана дати концерт уже на сцені Політехніки. Це було на першому курсі. Відтоді його акордеон пролунав на декількох університетських заходах.
Іван зауважує, що, окрім акордеону, також грає на фортепіано та гітарі. Може зіграти якусь мелодію на баяні, саксофоні. Дуже хотів би ще на барабанах навчитися. Додає, що не може обрати для себе один інструмент, адже всі звучать прекрасно, хоча по-різному.
Студент вважає, що всі ці різні заходи – невід’ємна частина студентського життя. Якщо просто ходити на пари і вчитися, то дуже швидко все набридне. Потрібні «розвантажені» дні. Якраз вони – це вечірки і розважальні заходи. Іванові таке дуже імпонує. Він познайомився з багатьма цікавими людьми саме на всіх університетських заходах. Тепер за цим безмежно сумує і сподівається, що скоро карантин закінчиться і надалі можна буде продовжувати розвивати свої навички на різних конкурсах, які організовує Львівська політехніка.
