Ці школи юного дипломата-економіста – зимові й літні – діють уже чотири роки з ініціативи директора Інституту економіки і менеджменту професора Олега Кузьміна. Їх організовує кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва (ММП) цього інституту.
Нещодавно завершилася чергова зимова школа. Про це розповідає одна з її організаторів – доцентка кафедри ММП Наталія Дуляба:
– Цього року школа була вперше в офлайн-режимі. Для цього ми використовували одну з аудиторій університету, де підключили мультимедіа і де також вільно могли виступати учасники, а це здебільшого учні середніх шкіл.
– Очевидно, саме на школярів орієнтована ця школа?
– Так, наша школа орієнтована на учнів 9–11 класів. Щоправда, одинадцятикласників було менше, оскільки вони вже проходили нашу школу минулого року, і, власне, багато хто з них мав час визначитися з напрямом майбутньої професії. Ми плідно намагались охопити аудиторію слухачів Львівської області, тому крім львів’ян у нас були школярі з Яворова, Дрогобича, Самбора, Бродівського району.
– Яка була тематика школи цього разу? Як відбувалися заняття?
– Традиційно зосереджуємося на тематиці, яка висвітлює процеси і роботу міжнародної економіки. Всі заняття організовуємо у формі шкільних інтерактивних уроків: учні спілкуються між собою і з лекторами, ми просимо їх ставити запитання, ділитися враженнями, адже зворотний зв’язок важливий. Ніколи не задаємо розвʼязувати нудні завдання, але водночас наші презентаційні матеріали передбачають певні розрахунки, які показують, наприклад, особливості економіки України і, скажімо, достаток нашої держави, реальний курс долара, який істотно відрізняється від того, що ми маємо сьогодні в обмінниках…
Ще одна частина занять повʼязана з висвітленням дипломатичного, ділового етикету, оскільки економічні міжнародні відносини ґрунтуються на тому, що між компаніями, західними партнерами, країнами важливі стосунки. Усе це передбачає знання певних аспектів, починаючи від міжнародного права і закінчуючи традиціями, на які обовʼязково треба зважати для конструктивного комунікування й усунення курйозів із партнерами.
– Які саме теми зацікавили школярів найбільше?
– Скажу відверто, що учні завжди вражені реальним курсом валюти. Також вони уважно пізнають особливості ділового етику в різних країнах. Спостерігаю, що навіть у такому юному школярському віці учасники наших вишколів розуміють, чого вони хочуть у своєму майбутньому, і головне – це не батьки їм розповідають, а вони самі розуміють, що уроки і практика дають те професійне знання, яке вони використовуватимуть і яке можна здобути тільки власними зусиллями.
– Розкажіть трохи про традицію шкіл дипломата-економіста у Львівській політехніці.
– Їх ми організовуємо з 2020 року, двічі на рік, влітку і взимку. Зазвичай узимку орієнтуємося на іноземних абітурієнтів, яких запрошуємо на навчання в магістратуру, а для вітчизняних потенційних вступників проводимо такі школи влітку. Однак цього разу взимку така школа вперше відбулася саме для школярів. Учні хочуть мати час на вибір професії та багато різних можливостей дізнатися про неї, щоб професійно орієнтуватися тоді, коли обиратимуть університет.
Для мене як однієї з організаторів більш прийнятним був би варіант проведення школи для наших старшокласників не влітку, а восени. Чому? Влітку про майбутній вибір думають лише одинадцятикласники, однак вони переважно вже визначилися зі вступом. А учні дев’ятих–десятих класів улітку хочуть відпочити від навчання, а от уже на осінніх канікулах вони задумуються про вибір фаху і ще не встигли втомитися шкільним навчанням.
– Чи ця школа потенційно цікавить тих, хто хоче своє майбутнє пов’язати з економікою?
– Так. Принаймні досі серед наших учасників не було тих, хто не планує повʼязати своє життя з міжнародним економічним бізнесом. Але неодноразово зустрічаю серед абітурієнтів таких, що мають бажання опановувати економічну освіту паралельно, як додаткову. Наприклад, такого часто прагнуть майбутні програмісти. Це сучасний тренд, коли люди віддають перевагу певній спеціалізованій освіті й водночас здобувають бізнес-освіту.
– Як часто випускники шкіл юного дипломата-економіста обирають навчання у Львівській політехніці?
– Політехніка серед випускників наших шкіл – у топі, зокрема пріоритетні економічні спеціальності.
– Що можуть школярі почерпнути завдяки таким проєктам?
– Ми завжди зацікавлені підтримувати профорієнтаційні запити старшокласників, які перебувають на етапі вибору професії, але у школі не отримують про це вичерпної інформації. Я вважаю, що нема нічого кращого, ніж три-п’ять днів особисто взяти участь у ТАКИХ проеєктах. За цей короткий час можна точно зрозуміти, як сприймає інформацію мозок і що каже серце. Також хочу наголосити, що наразі такі заходи для учасників безплатні. Та навіть якщо ми запровадимо оплату, вона буде мінімальною.
