Щороку Львівська політехніка випускає кілька тисяч молодих спеціалістів у різних напрямах, і той поштовх та знання, які їм дали в стінах ЗВО, стають для багатьох початком успішної кар’єри. Університет старається не втрачати контакту зі своїми талановитими випускниками, і традицією стало запрошувати їх до альма-матер, щоб вони могли познайомитися із сучасним студентством. Про організацію таких зустрічей, зацікавленість учасників і карантинні реалії спілкуємося з Іриною Романовською, завідувачкою відділу маркетингу Львівської політехніки.
– Коли і як такі зустрічі набули загальноуніверситетського формату?
– Започаткували таку практику з 2019 року, а саме з Форуму випускників – фактично одного з перших глобальних заходів за їхньої участі. Звичайно, і до того організовували різноманітні зустрічі з випускниками, але зазвичай вони відбувалися локально, на кафедрах. Так з ініціативи університету й Асоціації випускників вирішили провести великий захід, на якому зібрати випускників Львівської політехніки різних поколінь – це і був перший Форум випускників.
Підбиваючи підсумки заходу, ми побачили, скільки людей приїхало до Політехніки, зібрали від них фідбек після його завершення і зрозуміли, що такі зустрічі справді варто проводити. З того часу все й почалося. Форум випускників став щорічним заходом, традицією Львівської політехніки. Та, звичайно, карантин вніс корективи. Але навіть у межах того намагаємося організовувати заходи онлайн і пропонувати додаткові опції для учасників. Власне в карантинний і посткарантинний час ми зробили акцент на онлайн-заходах, проводили менші зустрічі й більше зосереджувалися на спілкуванні випускників із сьогоднішніми студентами.
– Як проходять зустрічі з випускниками?
– Акценти можуть бути абсолютно різні, але переважно це зустрічі-дискусії. Ми практикуємо різноманітні формати – це може бути експертна зустріч, у процесі якої випускник розповідає студентам про своє життя та роботу, ділиться тим, як досяг професійних успіхів, на що при цьому звертав увагу, які навички були корисні в професійній діяльності тощо. Також це може бути просто мотиваційна зустріч, під час якої зачіпають не професійну діяльність, а наприклад особистісні риси, навички успішного лідера, керівника.
– Карантинні обмеження не дають змоги проводити масові заходи. Як вдавалося реалізовувати такі зустрічі протягом останнього року?
– По-різному. Є випускники, які абсолютно не готові виходити в онлайн-режимі, бо зацікавлені в живому діалозі, хочуть бачити, кому вони розповідають інформацію, спілкуватися зі студентами, спостерігати їхню реакцію. А є ті, що, навпаки, раді провести таку зустріч у форматі відеоконференції, бо перебувають в інших містах чи навіть країнах. Тому можна сказати, що для них онлайн-формат відкрив нові можливості. Одне слово, реакція абсолютно різна, але те, що карантинні обмеження розширили наші можливості, – це однозначно. Напевно, без цього ми б не так швидко дійшли до використання онлайн-формату для зустрічей. У 2021 році вже відбулося вісімнадцять зустрічей: дев’ять мотиваційних лекцій, сім зустрічей на кафедрах, а також з HR-фахівцями.
– Чи виявляють випускники ініціативу в цьому питанні?
– Так, випускники радо приходять до нас. У 2019 році ми роздавали їм анкети, де було запитання: «Чи не хотіли б Ви виступити спікером на одному із заходів?» Так створили базу контактів випускників, які готові зустрітися зі студентами. Та дуже багато таких ініціатив збирається на кафедрах, бо вони все ж ближчі до випускників. Відділ маркетингу в цьому процесі допомагає в організаційних питаннях.
– Чи викликають зустрічі з випускниками зацікавлення у студентів?
– Студенти справді активно долучаються до цих заходів. Спочатку ми співпрацювали переважно з кафедрами і намагалися такі зустрічі інтегрувати в навчальний процес, щоб було не тільки цікаво, а й корисно. Недавно в нас відбулася така мотиваційна лекція для студентів-архітекторів. Випускники не лише розповіли про професійну діяльність, а й розпочали практику періодичних екскурсій своїми об’єктами. Якраз після цього ми стали активно отримувати запити від студентів на проведення схожих зустрічей. Безперечно, коли вони бачать позитивний результат таких заходів, це заохочує їх. Пам’ятаю ще зі своїх студентських років: мені було справді цікаво й корисно почути, що те, що я роблю, не марне і стане у пригоді в майбутньому – це як мінімум додавало мотивації вчитися.
