На ХІV Міжнародній школі україністики «Крок до України» відбулися зустрічі з Михайлом Кобрином та Романом Дуткою

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою
Скріншот з онлайн-заходу

30 січня 2021 року гостем Дискусійного клубу ХІV Міжнародної школи україністики «Крок до України» Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» був Михайло Кобрин, директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, кандидат філософських наук, релігієзнавець. Модерував подію Назар Данчишин, молодший науковий співробітник Інституту.

Музейник зустрівся зі слухачами школи з Бразилії, Казахстану, Китаю, Німеччини та Сербії у будинку оперної співачки Соломії Крушельницької, в інтер’єрі початку ХХ століття. Тут Михайло Кобрин провів віртуальну екскурсію експозиційними кімнатами та розповів цікаві факти із життя примадонни. Студенти побачили рояль, на якому грала Соломія Крушельницька і за яким любив сидіти композитор Мирослав Скорик, портрети, оригінальні фотографії, афіші, відтворені сценічні костюми артистки.

Атмосфера будинку з його експонатами та розповідь Михайла Кобрина відкрили учасникам Дискусійного клубу Соломію Крушельницьку як жінку передових поглядів, яка зважилась на шлюб у досить пізньому віці – 38 років, любила грати в рулетку та була першою українкою, яка керувала автомобілем. У мистецькому ракурсі оперна діва була актрисою, яка на сцені зі статної жінки перевтілювалась у тендітну японку та давала нове життя й тріумф, здавалось б, провальним операм, як це було з «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні.

Невипадково гостем Дискусійного клубу став музейник Михайло Кобрин, а ключовою постаттю – відома на весь світ українка Соломія Крушельницька, адже школа україністики МІОКу – це можливість не лише вивчити українську мову, а й пізнати культуру України. Знакові постаті України часто є героями навчальних видань, створених авторським колективом Інституту. Так, Соломії Крушельницькій присвячено розділ у першій частині нового підручника «Ключ до України: міста і люди».

«Було дуже чудово дізнатися про Соломію Крушельницьку. Тут у Бразилії ми знаємо про українських поетів, письменників – творців літератури, про творців музики – на жаль, ні», – прокоментував студент Школи, кінорежисер Гуто Пашко.

Із багажем знань та вражень, учасники Дискусійного клубу розійшлися дискутувати про побачене та почуте у групах з викладачами.
 

31 січня 2021 року в межах Дискусійного клубу ХІV Міжнародної школи україністики «Крок до України» Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» відбулася віртуальна зустріч із Романом Дуткою, доктором медичних наук, професором, заслуженим лікарем України, завідувачем кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Модерувала подію Олена Мицько, провідна фахівчиня Інституту.

Студенти Школи з Бразилії, Казахстану, Китаю, Німеччини та Сербії мали можливість поставити запитання практикуючому лікареві, які стосувалися чи не найбільш актуальної теми сьогодення – коронавірусу. Профілактика захворювання, вироблення антитіл, вакцинація, прогнози розвитку епідемії, режим роботи та відпочинку – те, що цікавило учасників Дискусійного клубу Школи. Професор Дутка за допомогою простих прикладів пояснив механізми дії COVID-19 та імунної системи під час боротьби з хворобою та дав чіткі рекомендації запобігання захворюванню. Студенти Школи поділилися інформацією про поширення хвороби у їхніх країнах та карантинні обмеження, запроваджені у місцях їхнього проживання. Учасники Дискусійного клубу не лише довідалися корисну інформацію від медичного експерта, а й освоїли поширену медичну термінологію, здобули досвід публічного виступу та попрактикували мовлення.

«Відпочинок, праця з оптимізмом, життя в духовному та фізичному комфорті», – формула здоров’я від Романа Дутки, який побажав усім бути дужими та зустрітися у Львові за філіжанкою кави.

Афіша зустрічі з Михайлом Кобрином Афіша зустрічі з Романом Дуткою