Кафедри Львівської політехніки (фотограмметрії та геоінформатики Інституту геодезії й екології збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку) успішно співпрацюють із кафедрою інженерії довкілля і геодезії Природничого університету в Любліні (організовують спільні наукові семінари, конференції, пишуть статті, обмінюються викладачами і студентами тощо).
25 вересня польські бакалаври й українські магістри та аспіранти цих кафедр зібралися на кафедрі фотограмметрії та геоінформатики на Міжнародному студентському семінарі «Моніторинг довкілля засобами дистанційного зондування, фотограмметрії та геоінформатики». Тема семінару була дуже конкретна, та насправді молодь обговорювала різні аспекти своїх наукових досліджень, ділилася надбаннями, дискутувала, адже питання збереження природного середовища нині хвилює всіх.
– Коли ознайомився з літературою стосовно нещасних випадків на дорогах міста Любліна, то захотілося глибше дослідити причини цих аварій, проаналізувати, як їм можна запобігти, – говорить бакалавр четвертого року навчання Міхал Мацьонґ. – Почав збирати статистичні дані (а вони були дуже невтішні), які переросли в презентаційну доповідь. Своїми дослідженнями і роздумами за допомогою картографічного матеріалу поділився із українськими студентами, адже нещасні випадки на дорозі – наша спільна проблема. Окрім цього, ці дослідження стануть частиною моєї інженерської праці (після захисту здобуду фах інженера). Я лише на початку шляху своїх досліджень, буду над ними працювати й далі, а коли наберу більше статистичного матеріалу, то запропоную свою працю й пропозиції міській владі Любліна, щоб вона відповідно реагувала. Моя робота поєднувала геодезію, картографію та геоінформатику. Під час цієї роботи міг застосувати методи досліджень вашої кафедри фотограмметрії та геоінформатики для розв’язання завдань, що перед муніципалітетом. Враження від семінару дуже хороші, бо зміг не лише презентувати свої дослідження, а й довідатися, над чим працюють львівські політехніки, познайомитися з ними ближче, подружитися. Дуже сподіваюся, що молодіжна наукова співпраця надалі буде ще активніша.
– У цьому семінарі беруть участь студенти напрямів підготовки «Геодезія і картографія» та «Інженерія довкілля», – розповідає доцент Андрій Мазур. – Вони дуже активні в наукових гуртках «Екватор» та «Водне господарство», у наукових конференціях у Польщі. Результати досліджень студенти використовують у своїх інженерських і магістерських дипломних роботах. Більшість студентів здійснюють дослідження під керівництвом науковців кафедри, спільно з якими публікують наукові статті. Та бувають випадки, коли студенти самі виявляють ініціативу, самі збирають дані і досліджують. Ходом наукового семінару дуже задоволений. Хотілося б подякувати від усіх нас керівництву Львівської політехніки, професорам Володимиру Глотову, Олександру Дорожинському та Мирославу Мальованому за запрошення на нинішній захід. Маю надію, що співпраця наших кафедр розширюватиметься.
Аспірантка кафедри фотограмметрії та геоінформатики Юлія Денис, яка виступала на семінарі англійською мовою, вважає себе захисницею природи. Юля має два дипломи, український і німецький, вільно говорить англійською, німецькою і польською мовами. Вона, як вважає її наукова керівниця, професорка Христина Бурштинська, є «ентузіасткою, на яких тримається світ».
– Я цікавлюся моніторингом висихання хвойних лісів, який здійснюю з допомогою дистанційного зондування, – каже аспірантка. – Ця тема є дуже актуальна для багатьох країн світу. Ми робили дослідження в Тухлянському лісництві, де визначали стан лісів на тестових ділянках. Тепер опрацьовую методику, за допомогою якої можна дослідити таке складне явище. Оскільки у сучасному світі є проблема з екологією, природними ресурсами, то вирішила виступити перед студентами, щоб вони не лише змогли побачити, як дані дистанційного зондування можна використовувати на практиці, а й зацікавилися цими проблемами, працювали над ними, готуючи магістерські роботи.
Пізнавальними були й виступи магістрів кафедри екології та збалансованого природокористування, що стосувалися вловлювання вуглекислого газу з допомогою мікроводоростей та зелених покрівель. Особливо всіх вразили дослідження магістра першого року навчання Олександри Теслі, яка зібрала цікавий статистичний матеріал стосовно шкоди «швидкої моди» для людей і довкілля. Свої дослідження Олександра робила в лабораторії за методами утилізації вживаного й непотрібного одягу.
– Починаючи роботу над дослідженням, навіть не уявляла, яку величезну шкоду для світу створює дешевий одяг, – ділиться роздумами Олександра. – Великі площі за кордоном укривають ці непотрібні нікому ганчірки, що шкодять природі й людині. У світі ця тема дуже актуальна. Для України ще ні, принаймні про неї нічого не говорять та не пишуть, хоча вона така ж болюча, як і сміття, пластик в океані, глобальне потепління. Я, приміром, ніколи не думала, що бавовняні речі мають багато пестицидів, а вони, як відомо, дуже негативно впливають на здоров’я людини. Тепер знаю сама і кажу друзям, щоб купували якісний, хоч і дорогий одяг, який служитиме довго.
На семінарі йшлося теж про 3D-моделі архітектурних об’єктів, а господар заходу. Професор Олександр Дорожинський висловив думку, що на такі міжнародні семінари варто запрошувати й студентів-архітекторів.
– У нас із польськими колегами – схожі тематики, тож творимо спільну науку без кордонів, – підсумував професор. – Ми навіть досліджуємо, використовуючи однакові технології, тільки методики у нас різні, різна й апаратура. Приємно тішить, що в одному із досліджень польські студенти скористалися нашими геодезичними методами лазерного 3D-сканування моделі очисних споруд. Ця наука є на стику наших методів дистанційного зондування, геодезії з інженерією довкілля. До слова, в інженерію довкілля входить дуже багато завдань, про велику частину з яких йшлося на семінарі. Я особисто багато сьогодні почерпнув нового. Ми ціле життя вчимося, тому нині здобули додаткову інформацію, спробуємо її використовувати у дальших дослідженнях.
