Карантин ламає студентські стереотипи: будильник уже не тривожить повітря в кімнаті о 7 ранку, зате дзвінок старости дістане о 8:29 навіть із найсолодшого сну.
Мережа наповнена жартами про дрес-код ділових зустрічей чи для навчання.
Та не лише вдома з’являлося натхнення до нових звершень. Безліч пригод знаходили наших студентів під час пар. У житті трапляється різне, зокрема й «несподіваний» залік.
«Однієї суботи ми з родиною зібралися подорожувати. Раптом я отримую повідомлення про те, що сьогодні маємо надіслати домашнє завдання з англійської», – розповідає Вероніка Ващук, студентка 3-го курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації. Та додає: «Ми перебували на митниці близько шести годин. Недопуск до заліку надихав оперативно виконати вправи. Прикордонники лиш посміхалися на те, що я навіть не підняла голови, доки вони перевіряли наші документи».
«Я працюю у сфері краси, – ділиться своїм Ангеліна Герасимчук, студентка 2-го курсу кафедри менеджменту організацій. – Коли я виконувала довготривалу укладку брів для клієнтки, ми мали терміново виконати вправу на парі. Варто було спостерігати за тим, як я на невеликому аркуші паперу пишу завдання, доки дівчина чекає продовження процедури».
«Моє місце, де я встигаю чимало всього здійснити перед парами, – це громадський транспорт. Скільки прочитано книжок перед іспитами, а як багато рефератів я підготувала там, – віджартовується Аліна Битюга, студентка 4-го курсу кафедри політології та міжнародних відносин. – Найбільше мені запам’яталося те, як я чекала на електричку та дописувала курсову просто на сходах біля станції».
«Вдома я не звикла вчитися на одному місці. Обожнюю, коли за вікном гарна й тепла погода. Чудова можливість, щоб вмоститися на гамаку біля будинку та черпати натхнення для навчання від природи», – долучається до розмови Даяна Швець, студентка 3-го курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти. Та продовжує: «Найкращі тексти, новинні матеріали чи навіть курсові було написано під спів пташок та шелестіння листя на деревах».