Завдяки залученню старшокласників Сколівської школи І–ІІІ ст. № 2 імені Стефанії Вітрук до унікальної комплексної програми з розвитку наукової та STEAM-освіти — SSEP (Student Spaceflight Experiments Program) — цьогоріч до космосу полетить розробка вже другої групи юних науковців, яких упродовж роботи над їхніми проєктами консультують професори й доценти нашого університету. У Львівській політехніці дослідникам надають дороговартісні матеріали для експерименту, а також обладнання.
Дітей важливо зацікавити
Ініціаторка та наукова керівниця учасників цих конкурсів — вчителька хімії, фізики й біології, випускниця хіміко-технологічного факультету (тепер — Інститут хімії та хімічних технологій) Лариса Романишин. Свого часу вона здобула інженерну освіту на кафедрі хімічної технології переробки пластмас, однак зрозуміла, що її покликання — працювати з дітьми. Восени 2024 року як фіналістка Топ-10 Global Teacher Prize здобула відзнаки в номінації «Вчитель хімії» від фармацевтичної компанії Biopharmа та в номінації «STEM-вчитель» від KSE Foundation у межах грантової програми #TalentsForUkraine, адже впродовж багатьох років їй успішно вдається зацікавлювати школярів не надто популярним серед дітей предметом — хімією, залучати їх до олімпіад, цікавих конкурсів різного рівня. Серед її учнів є ті, хто обрав хімію своїм фахом і вирішив навчатись у Політехніці. До підготовки занять учителька підходить творчо, часто застосовує ігрові форми, сучасні цифрові технології, гейміфікацію, спонукаючи учнів до активної співпраці. А ще наголошує своїм учням, що в недалекому майбутньому українське суспільство гостро потребуватиме не юристів, економістів і навіть не програмістів, яких на сьогодні достатньо, а саме хіміків, фізиків, біотехнологів та інженерів різного спрямування.
— Коли я кажу дітям: «Ось є такий проєкт, може, ми візьмемо участь?» — дуже багато зголошуються. А торік ми вийшли на міжнародний рівень, здобувши надзвичайно високе визнання NASA. Тоді міжнародне журі у своєму відгуку зазначило: бездоганне рішення з технологічного погляду.
Одна пробірка вже повернулася з космосу
Перший проєкт сколівських школярів Вікторії Кавчак, Вікторії Батько, Тетяни Маланчук, Софії Руденко та Максима Швеця, який обрали для космічних досліджень, стосувався вивчення гідрогелів біомедичного призначення. Пані Лариса зауважує, що, визначаючи теми дослідження, пропонує своїм учням братися за цікаві, важливі, однак ще мало вивчені. Саме такі мають шанс перемогти.
Важливою умовою підготовки дослідження є залучення професійних консультантів. Тому вчителька звернулася по допомогу на свою рідну кафедру, знаючи, що там є і науковці високого рівня, і відповідне обладнання. Першу групу дослідників консультує професор Олександр Гриценко, а також доцент Володимир Моравський. Тож уже понад рік триває їхня активна співпраця.
На початку листопада 2024 року перша розробка на борту ракети SpaceX-31 успішно побувала в космосі. Тоді команду разом з учителькою запросили до Флориди, де вони відвідали космічний центр NASA, щоб побачити, як їхня мінілабораторія для дослідження мікрогравітації вирушає на Міжнародну космічну станцію.
— Наша пробірка вже успішно повернулася з космосу, і ми у Львівській політехніці продовжуємо підсумкові експерименти, зокрема досліджуємо відмінність між гідрогелем, який полімеризувався на орбіті в умовах мікрогравітації, і гідрогелем із лабораторії, порівнюємо їхні фізико-хімічні властивості, з’ясовуємо вплив гравітації на процес полімеризації тощо, а підсумкові протоколи згодом надішлемо до NASA, — пояснює Лариса Романишин.
Важливі новизна, екологічність, потрібність
…Коли вчителька ініціювала серед своїх учнів новий конкурс від NASA, то, зізнається, не мала особливих сподівань на ще одну перемогу, адже під її куруванням уже переміг один проєкт, однак, як з’ясувалося згодом, у науковому світі головне — суть дослідження, його значення, а не дріб’язкові формальності. А тоді оптимізму додали її учениці — Марія Поясник і Христина Яремінець, які охоче взялися досліджувати виготовлення поліуретанів із відновлюваної сировини для їх застосування у космонавтиці як ізоляційних матеріалів.
— Поліуретани мають пінисту структуру, і їх можна використовувати як теплоізоляційний матеріал. Кожен космічний корабель, який летить на орбіту, несе на борту, в обшивці, кілька тонн поліуретану. Тому наш проєкт дуже зацікавив американських науковців. А новизна його в тому, що він екологічний, адже ми працюємо з відновлюваною сировиною, — розповідає Лариса Романишин.
Робота теж виявилася доволі кропіткою, потребувала часу й старань, хоча вже просувалася швидше, адже попередній досвід дав чудові навички. Цього разу науковими консультантами школярок стали професор кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Святослав Половкович і доцент Андрій Кархут.
Викладачі Інституту хімії та хімічних технологій діляться, що працювати зі школярами їм цікаво й легко, адже вони мають мету успішно втілити свої проєкти й готові докладати зусиль, щоб удосконалювати свої дослідження та домагатися високих результатів.
Благодійник знайшовся за кілька годин
Звісно, що не все вдавалося відразу, але спільні зусилля, терпеливість, наполегливість дали результат. Цей науковий проєкт спершу здобув перемогу на Всеукраїнському конкурсі шкільних космічних експериментів SSEP, що відбувався від вересня до листопада 2024 року. Тоді 30 шкільних команд з усієї України змагалися за можливість відправити свої мінілабораторії на міжнародну космічну станцію для дослідження в умовах мікрогравітації. У листопаді-грудні, на другому етапі конкурсу, експерименти дев’яти фіналістів уже оцінювало американське журі з NCESSE та SSEP. І сколівські школярки виявилися серед переможців. За визнанням експертів NASA, їхній проєкт — «один із найкращих за всю історію конкурсу SSEP».
Цього разу на кафедрі юним науковцям теж надали потрібні реактиви. Загалом в оцінюванні робіт журі зважає на їхню безпечність, відсутність токсичних речовин, а такі матеріали недешеві. А коли після підбиття підсумків виявилося, що експеримент має шанс на вдосконалення, пані Лариса звернулася до різних меценатів із проханням профінансувати для цього придбання дороговартісного реактиву, 20 грамів якого коштує 730 доларів. І за сприяння Фонду освітніх ініціатив благодійник знайшовся усього за кілька годин. Меценатом стала диджитал-компанія Accord Group. Тож школярки продовжують дослідження у лабораторії кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології. Розробку заплановано запустити в космос наприкінці 2025 року.
— Тішить, що ми таким чином можемо заявити на світовому рівні про Україну як про високотехнологічну державу. Нам важливо, щоб хтось після завершення наших проєктів узявся впроваджувати у виробництво наші гідрогелі, а відтак і поліуретани, — резюмує Лариса Романишин.
