У Львові з ініціативи кафедри теоретичної та прикладної економіки Національного університету «Львівська політехніка» що два роки проходить Міжнародна науково-практична конференція на тему «Проблеми формування та реалізації конкурентної політики». У цьому році захід відбувся вшосте. Тематика заходу стає щораз ширшою, що засвідчує появу не тільки нових напрямів досліджень, наукових шкіл, але й гострих проблем, котрі потребують спільних зусиль задля їхнього розв’язання.
Цьогорічна конференції стала майданчиком для обміну думками між вченими України та закордону, представниками академічної науки, викладачами навчальних закладів, представниками влади і бізнесу.
Відкриваючи захід, співголова програмного комітету конференції, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки Національного університету «Львівська політехніка», д.е.н., професор Жанна Поплавська щиро привітала присутніх з початком роботи засідання, окреслила перелік проблемних тем, обраних для обговорення, надала слово членам президії, зокрема заступнику науково-дослідної частини Львівської політехніки, к.т.н., доц. Лілії Жук, директору Інституту економіки і менеджменту, д.е.н., професору Олегу Кузьміну. Великий інтерес викликала участь у заході Рассела Пітмана, директора відділу економічних досліджень при Міністерстві Юстиції США, викладача Київської школи економіки (Kyiv School of Economics, KSE), фахівця у сфері антимонопольного управління. Варто зазначити, що як почесний гість конференції пан Рассел довгий час тісно співпрацює з кафедрою теоретичної та прикладної економіки Інституту адміністрування та післядипломної освіти. Кожного разу його участь у заходах стає своєрідним «магнітом» для залучення представників влади, науки і бізнесу різного рівня до співпраці.
Особливо жвава дискусія відбулася мала місце на панелі, де обговорювалися питання ролі людського потенціалу в реалізації конкурентної політики держави. Відкриваючи роботу панелі, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки, д.е.н. професор У.Я. Садова вказала на тісний зв’язок між людиною і основними проблеми світового ладу. Вона звернулася до присутніх словами Річарда Хааса – автора крижки «Розхитаний Світ. Зовнішня політика Америки і криза старого ладу» (2019) ,- де сказано, що «світ змінився... Міжнародну систему розхитано. Ми й не помітили, як опинилися в новому світі – лячному, непередбачуваному, але в світі, де багато можливостей»... Нову епоху визначають: глобальна загроза тероризму, ризик поширення ядерної зброї і засобів її доставки, різке збільшення кількості біженців і переміщених осіб, хаос на Близькому Сході, стан облоги у Європі, хиткий баланс в азіатсько-тихоокеанському регіоні, некерований кіберпростір, неадекватна реакція на зміну клімату, поява бар’єрів для вільної торгівлі і міграції, небезпека пандемії, яка може забрати десятки мільйонів життів ...» Це проблеми, котрі мобілізують людей до дій, їх нам слід вирішувати разом. Це виклики, з якими нам прийдеться жити, – сказала Уляна Ярославівна. У виступі на тему «Українська міграція й міграційна політика: виклики й перспективи» вона запропонувала поглибити дискусію, розпочату Расселом Пітманом. Відмінністю хіба було те, що йшлося не про зникнення конкуренції у високотехнологічних секторах економіки через картельні змови й порушення антимонопольного законодавства такими конкурентами як Apple, Google и Facebook , а навпаки про потребу підтримки ідей горизонтального злиття конкурентів з числа українських трудових мігрантів, які допускають створення інвестиційних фондів в Україні для фінансування створення робочих місць, джерелами яких є міграційний капітал. Звісно, кризові умови можуть змінити ситуацію. Постає питання, як на фоні нової економічної кризи (очікується в ±2020 р.) розгортатиметься ситуація з капіталізацією потенціалу українських трудових мігрантів, з реалізацією їх прав і свобод, з роллю української держави у гарантуванні цим людям соціального захисту від ризиків і небезпек. Сучасна світова економіка обтяжена перевиробництвом продукції, яка осідає на ринках. Це означає, що виробництво призупиниться, а звільнення робочої сили буде значним. Ми можемо робити висновки з кризи 2008 року, коли практично у всіх каїнах спостерігалася дискримінація робочої сили за міграційною ознакою. Щоб працювати на випередження, треба визначити місткість внутрішнього ринку робочої сили, провести перепис населення, оптимізувати практику держзамовлення на підготовку кадрів, суттєво активувати державну політику у сфері акумулювання міграційного капіталу на створення нових робочих місць у високотехнологічних секторах економіки з допомогою випуску міграційних облігацій.
З великою увагою сприйняли присутні виступ доцента кафедри теоретичної та прикладної економіки Львівської політехніки, к.е.н., доцента Т.М. Степури на тему «Методичні підходи до оцінки регіональної диференціації якості людського потенціалу України». Провівши класифікацію регіонів за демографічно-валеологічної компонентою якості людського потенціалу, автор вказала на значні відмінності ситуації на місцях щодо формування окремих показників відтворення населення та здоров’я. Висновком стали пропозиції щодо врахування індикаторів в державний та регіональній соціально-економічній політиці України.
Учасники конференції висловили щиру вдячність організаторам за актуальну тематику конференції, цікаві дискусії, добре організовану роботу. Пам’ятними залишаться екскурсії вечірнім Львовом та у м. Жовкву, а також спільні розмови за обіднім столом.
