Уже понад рік науковець зі Сум працює над створенням біорозкладних пакетів і склянок. Проект Food BIO Pack став одним із найкращих на конкурсі проектів StartUp Прорив, який відбувався у Tech StartUp School, і викликав чимале зацікавлення в суддів та потенційних інвесторів.
Нині доцент кафедри технологій і харчування Сумського національного аграрного університету Дмитро Бідюк отримав ґрантові кошти на вдосконалення продукції та масштабування виробництва. Завдяки Tech StartUp School вченому вдалося зацікавити виготовленням пакувальної плівки фірму Кормотех (Клуб Чотири лапи).
— Думку про виготовлення таких пакетів виношував давно. А ось ідея використовувати саме ці компоненти зародилася випадково, коли працював над розробками харчової продукції. Під час одного етапу експерименту розчин білка та полісахариду ненароком вилився на стіл і утворилася волога плівка, яка потім висохла. Це мене підштовхнуло до думки, що ці складники можна взяти за основу для створення пакетів і посуду, — каже Дмитро Бідюк. — Наскільки розумію, в Україні така розробка пакетів — новинка. Виготовлення посуду я спостерігав в Одесі, Києві, Харкові. Він був зі соломи, листя, крохмалю, а з білків ще не бачив.
Уже навіть на теперішньому етапі розробки ці пакети здатні витримувати доволі великі навантаження — від 1 кг до 5 кг і навіть 10 кг. Все залежить від розміру пакету та товщини плівки.
Біорозчинні склянки Дмитро вперше презентував у Києві ще у травні. Тоді їх було виготовлено лише з білків.
— Нещодавно я подумав про те, чому б не використати якісь відходи. І я вирішив спробувати зробити склянки зі залишків кави. Я вже бачив схожі розробки, але з іншим складом. На звичайну заварну каву йде 6–8 грамів меленої кави. Цього цілком достатньо, щоб зробити одну склянку. Зараз думаю, щоб співпрацювати з кав’ярнями і брати у них кавовий шрот та переробляти на склянки для них, — додав стартапер.
Дмитро каже, що тепер у цій справі розраховує лише на власні сили. Для першого етапу має вже все необхідне. Щоправда, коли матиме великі замовлення і потребуватиме збільшити об’єми виробництва, то знадобиться певне обладнання. Та нещодавно отримали ґрант від фірми Carlsberg. Є також і бізнес-партнери та інвестори, які підтримують. Переконаний, що нині є всі умови, щоб розпочати цей проект, а згодом навіть вийти на міжнародні ринки.
— Я постійно відстежую тренди. У наш час дуже багато нових розробок: пакети, плівка, посуд, столові прибори. Але в основному вони зосереджені в Європі, США, Китаї. В Україні ще дуже невеликий обсяг таких проектів. Зате зацікавлених — дуже багато. Майже щодня до мене звертаються виробники харчової і нехарчової продукції. Вони хочуть пакувати свою продукцію у біорозкладну упаковку, щоб бути у тренді. Оскільки орієнтуються на експорт, тож їм вкрай необхідно це робити, бо, як відомо, в Європі вже від 2021 року не використовуватимуть пластикові вироби, — пояснив Дмитро.
Науковець каже, що склад і технології його пакетів та склянок — унікальні. Їх головними конкурентами є пакети з крохмалю та біоцелюлози.
Наразі біорозкладний посуд і пакети ще мають деякі недоліки — від вологи вони набрякають і втрачають свою міцність. Тому основним напрямом вдосконалення, над яким працює науковець, є розробка спеціальних гідрофобних добавок, які, за умови додавання їх до складу речовини чи покриття, ззовні знижуватимуть взаємодію з вологою. Це дозволятиме ширше використовувати такі пакування.
Нині в рамках однієї програми сортування сміття Дмитро пропонує на основі його винаходу — плівки — виготовляти сміттєві пакети. Уже невдовзі стартує пілотний проект і експериментально випускатимуть першу партію таких сміттєвих пакетів. Першим містом, якому їх запропонують, буде саме Львів.
