Нашим життям керує мотивація, адже це те, що змушує рухатися вперед. Усі ми чогось прагнемо, ставимо певні вимоги, як того чи іншого домогтися. Тому в усіх нас різна мотивація й різні шляхи її здійснення. Без неї наша робота не буде результативною.
Кожен етап життя має свої важливі завдання і свої мотиваційні мотиви. Для студентів, та ще й коли сесія, – це успішно скласти всі заліки та іспити. Тому їхня мотивація пов’язана з навчанням, із бажанням бути успішними, розумінням потреби саморозвиватися, здобути якісну освіту, а згодом – хорошу перспективну роботу.
Виявляється, що тема мотивації була наскрізною у дослідженнях багатьох психологів. В одних ідеться про порядковість здійснення різних мотиваційних прагнень (піраміда Маслоу), у других – про потреби успішності, приналежності й влади, які вивчав Девід Мак Клелланд, у третіх – про задоволення чи незадоволення наших потреб (теорія Герцберга), ще в інших – про теорію очікувань (дослідження Врума) чи теорію справедливості Адамса.
Кожен із цих дослідників виділяє найважливіший чинник, який, на його переконання, найбільше мотивує. Так і є в житті. Тому не дивуймося, що когось із нас мотивує бажання реалізуватися, когось – аби його похвалили чи фінансово винагородили, ще когось – страх бути покараним чи зазнати краху в очах оточення.
Отож, мотивуймо себе, залежно від свого світогляду і розуміння власних потреб та пріоритетів.
Марта Щур, студентка другого курсу Інституту архітектури:
«Почуття обов’язку і кава»
Якщо мені потрібно щось зробити, я не обов’язково чекаю на якесь натхнення або мотивацію. Просто кажу собі, що це треба зробити, сідаю і спокійно роблю, без, як то кажуть, «напрягів». Інколи буває, що не хочеться нічого робити, а треба. Тоді готую собі каву. Це такий ритуал, що надихає. Загалом є бажання розвиватися, тому стараюся виконувати все, що ставлю собі за ціль.
Денис Мельничук, студент першого курсу магістратури Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Мене мотивують дедлайни»
Великих цілей і завдань наразі собі не ставлю. У навчанні мене мотивують дедлайни, бо якщо не вкладуся в них, то отримаю погану оцінку і потім матиму проблеми. Пробував змінювати свій мотиваційний компас, але поки що не виходить. Завжди знаходиться якась причина відволікатися на інші справи.
Орест Гнатків, студент першого курсу Інституту економіки й менеджменту:
«Успішні люди та батьки»
Мене мотивують багаті успішні люди, які всього домоглися власним розумом і працею. Тому я розвиваюся: читаю книжки про те, що мені цікаво, вивчаю методи планування, шукаю способи, як стати кращим. Тепер перед сесією мотивує обов’язок усе вчасно і добре скласти, поздавати всі роботи.
Також мотивують батьки, які дали мені поштовх у житті, можливість вчитися, забезпечують мої життєві потреби. Мотивує бажання не занедбати то все і бути відповідальним.
Анжеліка Іліджева, студентка третього курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Бажання мати гарну роботу»
Я хочу в майбутньому мати гарну роботу, а для цього потрібна вища освіта. Це мене мотивує приходити на пари і вчитися.
Щодня ставлю собі якісь мінімальні завдання і виконую їх. Мені важливий саморозвиток. Це мотивує читати книги, дивитися гарні фільми, з яких можна щось для себе взяти. Є бажання розвиватися, не стояти на місці, рухатися вперед.
Анна Гавриш, студентка другого курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Бажання, щоби мною пишалися батьки»
Найбільше мене мотивує те, що колись мною будуть пишатися мої батьки. Мотивує і бажання змінити щось на краще, як би це не звучало банально. Щоб була мотивація до роботи, треба її любити. У такому разі все вдаватиметься. І коли є гарна мотивація (для когось це гроші, для когось – статус, для когось – здобути знання чи вкласти себе у щось потрібне і корисне ) – це приносить задоволення.
