Сьогодні наша розповідь про колекцію видань, яка зберігається у Залі Юліана Захарієвича.
Книжкове зібрання кафедри Сферичної астрономії та вищої геодезії, а згодом і Астрономічної обсерваторії стало своєрідним підсумком більш як 150-літньої історії нагромадження наукової літератури з астрономії та суміжних наук.
Вагомий внесок у формування колекції здійснили керівники кафедри: Домінік Зброжек, Вацлав Ласка, Люцiян Грабовський.
Серед навчальних видань в галузі астрономії переважна більшість збережених підручників належить науковцям і викладачам Сорбонни, Оксфорда, Кембриджа, Йельського, Берлінського, Стразбурського, Віденського, Паризького університетів.
Збільшення книжкового фонду, комплектування сучасними для того часу науковими виданнями з астрономії світових астрономічних товариств та обсерваторій було пов’язано не тільки із динамічним розвитком природничих наук, а й через практику нових методів спостереження, що дали важливі результати для розвитку астрономії як науки.
На жаль, в колекції збереглися лише поодинокі праці з із сферичної астрономії, практичної вищої геодезії професорів Вищої політехнічної школи. З невідомих причин втрачено щорічні випуски результатів метеорологічних спостережень, які публікувалися, починаючи з 1910 року, Люціяном Грабовським та які він розсилав у більше аніж 70 світових наукових інститутів.
Ядром зібрання стала добірка кращих іноземних видань, що у великій кількості надходили з різних куточків світу. Кожного року бібліотека Астрономічної обсерваторії і кафедри Сферичної астрономії і вищої геодезії отримувала десятки томів різноманітних наукових видань в подарунок від численних дослідницьких установ: астрономічних, метеорологічних, геодезичних, сейсмологічних. Зокрема, з обсерваторії Колумбійського університету в Нью Йорку, приватної науково-дослідної обсерваторії Куффнера у Відні, обсерваторії Трієсту в Італії, Центрального інституту метеорології та геодинаміки в Австрії, Бременської метеорологічної станції, Страсбурзької обсерваторії, Німецької військово-морської обсерваторії в Гамбурзі, Смітсонівського інституту у Вашингтоні, обсерваторії Оксфордського університету, Угорського імператорського інституту метеорології та земного магнетизму, Метеорологічного бюро в Боснії і Герцеговині, Імператорського і Королівського військово-географічного інституту у Відні, Обсерваторії Сантьяго в Чилі, Метеорологічного інституту в Берліні, Голландського метеорологічного інституту, довгий список можна продовжувати.
У цей час дари стали одним з поважних джерел поповнення бібліотечного фонду науковими спеціалізованими виданнями, у т.ч. цінними та рідкісними. Благородна традиція дарування книжок була започаткована ще на початках діяльності Технічної академії науковцями закладу. Чимало книг бібліотеці дарували автори, випускники alma mater і викладачі. Одночасно комплектування книгозбірні здійснювалося за дотаційні кошти, виділені Політехнікою з державного фінансування. Ще одним джерелом поповнення фонду був міжнародний книгообмін, таким чином бібліотека збагатилась науковими бюлетенями, альманахами, календарями, іншими серіальними виданнями з Чилі, Мексики, Японії та країн Європи.
Унікальна бібліотечна колекція складається в основному з фахових журналів з астрономії, метеорології, астрофізики, геофізики, спеціалізованої періодики, та сповна відображає історію розвитку астрономії, як науки й діяльність міжнародних дослідницьких установ. Окремі журнальні видання мають повний комплект номерів.
Серед астрономічних журналів найстарішими є Астрономічний щорічник – одне з найдовших серіальних видань – Berliner Astronomisches Jahrbuch (1774–1959), засноване відомим німецьким астрономом Берлінської обсерваторії, Йоганном Елертом Боде (1747–1826). Це збірник астрономічних ефемерид – таблиць попередньо обчислених небесних координат усіх великих тіл Сонячної системи та основних зірок.
Уваги заслуговують: Monatliche Correspondenz zur Beförderung der Erd- und Himmels-Kunde (1800), Astronomische Nachrichten (1821), Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (1827).
Окрім астрономічних журналів, до бібліотеки надходили різноманітні неперіодичні видання: окремі наукові праці, звіти астрономічних обсерваторій та інститутів, доповіді, лекції, науково-популярні видання, матеріали конференцій.
Серед друкованих видань є рідкісні прижиттєві праці відомих та авторитетних астрономів того часу: Йозефа Літтрова – австрійського астронома, відомого популяризатора науки; Джованні Скіапареллі – директора королівської обсерваторії в Мілані; Йоганна Цельнера – німецького астрофізика, який вивчав оптичні ілюзії, Фелікса Тіссерана – професора курсу математичної астрономії в Сорбонні; Фрідріха фон Гумбольдта – німецького ерудита, географа, натураліста; Джеймса Крейга Вотсона – канадсько-американського астронома, першовідкривача комет і малих планет, директора Детройтської обсерваторії Мічиганського університету.
Група довідкових видань представлена переважно термінологічними словниками та енциклопедіями, довідниками, астрономічними календарями. Їх характеризує велика кількість ілюстрацій, детальних креслень, рисунків. У зібранні є значна кількість картографічних видань: географічні та небесні атласи, карти неба. В метеорологічних бюлетенях часто зустрічаємо розгорнуті таблиці, складені гармошками.
Багато видань з колекції мають власницькі знаки, маргінальні записи, печатки, ярлики книжкових крамниць та інтроліґаторів, а також художньо оформлені обкладинки та оправи.
Сформована колекція з історії астрономічної науки упродовж 20–30-х років минулого століття слугувала джерелознавчою базою для досліджень кафедри Сферичної астрономії та вищої геодезії Львівської політехніки та Астрономічно-метеорологічної обсерваторії, за матеріалами бібліотеки готувалися астрономічні, метеорологічні, та сейсмографічні дослідження.
Книжкова колекція з астрономії – унікальне джерело інформації з історії астрономічних знань та суміжних наукових галузей.