«Ніколи не думав, що моя перша подорож за кордон буде до Америки», – каже магістр Андрій Тіяра. «Побувати у США я мріяв з дитинства», – зізнається бакалавр Єгор Полунін. Для цих хлопців стажування в американському університеті влітку стало реальністю.
Трохи передісторії
Нещодавно Львівська політехніка підписала угоду про співпрацю з Державним університетом Північної Дакоти (США). За умовами цього документа, студентам та аспірантам (хімікам, фармацевтам, біотехнологам, харчовикам), що навчаються в ІХХТ, запропонували щорічне літнє науково-дослідне стажування Summer Undergraduate Research Experience USA (USURE). Андрієві про це повідомив координатор програми у Політехніці, доцент кафедри органічної хімії Ананій Когут, позаяк знав його як молодого науковця, який здійснює цікаві дослідження та вже має наукову публікацію. Натомість Єгор (на той час четвертокурсник бакалаврату) сам побачив оголошення про стажування та зацікавився ним.
Переможців визначила комісія кафедри покриттів і полімерних матеріалів американського університету, який оголосив конкурс. При відборі зважали на рівень англійської мови та результати навчання, особливо брали до уваги знання з хімічних дисциплін. Відтак Андрієві випало працювати у групі професора Діна Вебстера, а Єгорові – у групі професора Андрія Воронова, випускника Львівської політехніки.
Андрій Тіяра: «Я здобув неабиякий досвід»
Моя група працювала над проектом «Синтез і дослідження властивостей полімерів і реактопластів на основі біоресурсів». Я вивчаю харчові добавки та косметичні засоби, технології виробництва цих добавок, як вони впливають на людський організм. До речі, коли вступав, то знав, що спеціальність, яку обрав, – найпрестижніша в Інституті хімії. Вона справді має попит, адже з таким фахом, як у мене, неважко знайти роботу. Однак я хочу бути науковцем, робота в лабораторії – це моє середовище.
Коли подавався на конкурс, розумів, що маю шанс перемогти, адже «на відмінно» знаю фахові дисципліни й англійську (завдяки тому, що в Дубні, на Рівненщині, звідкіля я родом, закінчив школу з поглибленим вивченням іноземних мов). Наукою зацікавився на третьому курсі. Тоді ми з другом, тепер також аспірантом Володею Цапом, вирішили піти в лабораторію. Там почали вчитися ставити досліди, працювати на різних установках. Й обох нас наукова робота захопила.
Звісно, що я сподівався потрапити на стажування, але колись навіть близько не думав, що вперше за кордоном побуваю саме в Америці. Штат Північна Дакота (провідний сільськогосподарський штат, завдяки екстенсивному вирощуванню пшениці, ячменю та розведенню худоби відомий як «житниця Америки». – Прим. ред.), де міститься університет, не такий населений, як інші, скажімо, Нью-Йорк. І мене це вразило. На вулицях майже не видно людей. Також приємно вразило, як американці чітко дотримуються всіх правил – дорожнього руху, чистоти на вулицях, вчасного руху транспорту, розпорядку дня тощо. В Америці дуже гарна природа. Якщо говорити про саме стажування, то на кафедрі покриттів і полімерних матеріалів, де я працював, дуже потужна лабораторія. У ній є багато сучасних апаратів для визначення хімічного складу речовини. Ми синтезували з ваніліну (побічного продукту лігніну, який добувають із дерева) природний ресурс, який щороку відновлюється. Намагаємося створити полімери та покриття з подібними або ж унікальними властивостями полімерів та покриттів, які виготовляють з нафтопродуктів, тобто просто замінити нафту на відновлювані біоресурси. За цей час я перечитав багато корисних статей. У вихідні вдалося побувати в Південній Дакоті та Міннесоті. Під час десятитижневого стажування я здобув неабиякий досвід. Хочу вступати до аспірантури США. Мрію вчитися та працювати в цій країні.
Єгор Полунін: «Я не лише набув нових знань, а й побачив велику свободу»
Коли подавався на стажування, то закінчував бакалаврат і готувався вступати до магістратури. Моя спеціальність – хімічна технологія та інженерія – полягає в роботі з органічними продуктами. Цікаво згадувати, як я свого часу вирішив вступати на хімію. Вчився в ліцеї та мав на тиждень 6 годин англійської та 9 годин математики. Не бачив себе у професії, де можна було б застосувати математику, ІТ мене не цікавило, фізика – більш теоретична наука. І за порадою мами подумав про хімію. Спершу готувався сам, потім мав репетитора, але з весни знову вчився самостійно, бо наша родина переїхала з Луганська до Львова.
Знаєте, коли під час навчання на бакалавраті були моменти розчарування? Тоді, коли в розкладі бачив мало хімії, а натомість доводилося вчити загальні дисципліни. Так, хімія ставала мені щораз цікавішою. Ось тепер роздобув собі різні посібники та самостійно поглиблюю знання з полімерної та колоїдної хімії.
Коли замислююся, де хотів би працювати, то доходжу висновку, що найоптимальніше – це результати своїх лабораторних досліджень застосовувати на виробництві. Однак шкода, що в Україні фактично не працюють хімічні підприємства, тому мав тут проблеми з проходженням практики…
На останньому курсі бакалаврату планував вступати до Празької академії технології та інженерії. Тому склав англійську на міжнародний сертифікат. І цей сертифікат став для мене вирішальним, аби потрапити на стажування до Штатів (така вимога була лише до бакалаврів). Також допомогли перемогти високі бали з хімічних дисциплін.
У США мене вразили добрі й привітні люди, що дуже відчутно в повсякденні. У колективі, з яким я виконував проект «Синтез і дослідження властивостей нових мономерів на основі рослинних олій та латексних полімерів на основі біоресурсів», була творча та приємна атмосфера. Ми досліджували додаткові джерела сировини, які можна видобути не з нафти, а з того, що є відновлюваним і не впливатиме на довкілля – посівів соняшника, льону, сої, оливок.
Стажування в американському університеті дало мені дуже багато. До того я вже бував у різних європейських країнах, але тепер несподівано для себе відкрив велику свободу, яка присутня в Штатах постійно, її відчуваєш в усьому. Як же хотілося б, щоб так було у нашій країні. І прикро, що в нас так не розвивається хімія, як у них. Там я зрозумів, як це круто, коли можеш застосовувати набуті знання. Наприкінці стажування мені запропонували залишитися в групі та продовжити навчання в аспірантурі цього університету. Уже подав документи до розгляду.
