Нещодавно чотирнадцять політехніків здобули стипендії Президента України на другий семестр 2024/25 навчального року. Серед них — амбітна студентка Інституту хімії та хімічних технологій Анастасія Чеботар.
— Чому ви вирішили навчатись у Львівській політехніці і як обирали спеціальність?
— Насправді я ніколи не уявляла себе студенткою технічного вишу, тим більше — одного з провідних університетів України, як-от Національний університет «Львівська політехніка». У минулому я була професійною спортсменкою: вісім років займалася шосейним велоспортом і була цілком зосереджена на спортивній кар’єрі. На той час я вже твердо вирішила пов’язати своє життя саме зі спортом. Однак життя має здатність змінювати наші плани. Через серйозну травму мені довелося покинути спорт, що стало для мене справжнім викликом і водночас переломним етапом. Усе довелося починати з чистого аркуша. Ще під час навчання у Миколаївському вищому училищі фізичної культури я часто чула від учителів, що не всі залишаться у професійному спорті, тому важливо надавати увагу не тільки спорту, а й навчанню. Ці слова тоді сприймалися радше як пересторога, але з часом вони набули для мене особливого значення.
Щодо вибору майбутньої професії, то я часто ловила себе на думці під час перегляду фільмів, що хотіла б стати судмедекспертом. Ця професія завжди здавалася мені надзвичайно цікавою: вона поєднує медицину, хімію, аналітичне мислення та водночас має важливу суспільну місію — допомагає встановлювати істину. Я хотіла вступити до медичного вишу, але розуміла, що це складний і конкурентний шлях. Саме тому вступ до Львівської політехніки як університету із сильною науковою базою, потужною технічною освітою та високим рівнем підготовки у сфері природничих наук став для мене другим пріоритетом — усвідомленим вибором із метою здобути ґрунтовні знання з хімії, біології та суміжних дисциплін, які зможуть допомогти мені у майбутньому під час повторної спроби вступу до медичного університету. Проте у процесі навчання на бакалавраті мої погляди дещо змінилися. Завдяки відмінним академічним досягненням уже з другого курсу я була залучена до наукової роботи кафедри органічної хімії, що стало для мене новим етапом у професійному розвитку. Під керівництвом професора Володимира Дончака я працювала над синтезом спеціальних гідрогелів на основі ненасичених похідних декстранів. Завдяки йому я опанувала основи лабораторної роботи, навчилася збирати, обробляти й аналізувати наукову інформацію, а також уперше спробувала свої сили на конференціях і наукових конкурсах. Ця тема відкрила мені світ прикладної науки та дослідницької роботи, а ідея про кар’єру судмедексперта поступово зникла.
— Чим ви найбільше завдячуєте університету?
— Я найбільше завдячую університету тим, що він став для мене важливою платформою для розвитку як професійних навичок, так і наукових інтересів. Мій вибір на користь Львівської політехніки був свідомим, адже цей університет відомий потужною науковою базою та високим рівнем підготовки в технічних дисциплінах і природничих науках. Саме тут я змогла здобути ґрунтовні знання з хімії, біології та суміжних дисциплін, потрібних для моєї наукової діяльності. Окрему подяку хочу висловити своїм науковим керівникам — професорам Юрієві Стецишину та Володимирові Дончаку, а також доценту Юрієві Панченку. Саме завдяки їхній допомозі та підтримці я маю змогу досягати значних результатів у навчанні та науковій діяльності, за що щиро їм вдячна. Кафедра органічної хімії активно сприяє розвитку студентів, надаючи можливості для участі в наукових проєктах, конференціях і підготовки публікацій. Кафедра постійно розвивається та вдосконалюється, про що свідчить відкриття нової освітньої програми «Харчова хімія та експертиза», яка відповідає сучасним вимогам науки та ринку праці. Університет не лише дав мені відповідні знання, а й допоміг сформувати навички для наукової та професійної діяльності, що є надзвичайно важливим для моєї кар’єри. Я щиро вдячна за можливість бути частиною цього наукового середовища.
— Ви неодноразово виступали з доповідями на міжнародних конференціях. Розкажіть докладніше про цей досвід. Які результати своїх досліджень ви презентували?
— Протягом останніх трьох років моя наукова діяльність зосереджена на дослідженні мономерів, синтезованих на основі рослинних олій, з метою створення полімерних щіток із температуро-індукованими переходами. Це перспективний напрям у сфері функціональних матеріалів, зокрема для біомедичних застосувань. Результати своїх досліджень я неодноразово представляла на міжнародних наукових конференціях, що стало для мене надзвичайно цінним досвідом — як у плані вдосконалення навичок наукової комунікації, так і розширення професійних зв’язків із представниками наукової спільноти з різних країн. Для мене важливо не лише досягати якісних експериментальних результатів, а й мати змогу грамотно та впевнено презентувати їх на міжнародному рівні. Під час конференцій я ділилася результатами досліджень щодо синтезу та характеристик полімерних щіток на основі мономерів з рослинних олій, зокрема їхніх температуро- та pH-чутливих властивостей. Такі властивості роблять ці матеріали особливо перспективними для застосування у клітинній інженерії, контрольованому доставленні ліків та створенні «розумних» біосистем. Участь у наукових конференціях такого рівня допомогла мені глибше усвідомити значення міждисциплінарної взаємодії в сучасній науці й надихнула на подальший розвиток у цьому напрямі.
— Нещодавно ви пройшли стажування в Ягеллонському університеті. Які знання та навички ви там здобули?
— Стажування в Ягеллонському університеті стало для мене надзвичайно важливим етапом у професійному та науковому розвитку. Частину досліджень я мала можливість провести в науково-дослідній групі професора Анджея Будковського на кафедрі молекулярної та міжфазної біофізики Ягеллонського університету (м. Краків, Польща). Цей досвід став можливим завдяки стипендії Королеви Ядвіги, яку я здобула у межах престижної програми підтримки молодих дослідників. Під час двомісячного стажування я працювала над створенням прищеплених полімерних щіток із мономерів, синтезованих на основі рицинової олії. Ці матеріали виявляють температуро- та рН-чутливі властивості у фізіологічному діапазоні, що відкриває нові можливості для застосування в біомедицині та клітинній інженерії. Результати цієї роботи викладені в науковій статті, яку наразі готують до публікації у високорейтинговому міжнародному журналі. Важливим здобутком стажування стало також освоєння передових методів дослідження поверхонь і робота з високотехнологічним обладнанням, що значно розширило мій досвід у лабораторній роботі. Крім технічних навичок я набула безцінного досвіду взаємодії з міжнародною науковою спільнотою. Це стажування дало мені змогу побачити, як організовано наукове співробітництво в глобальному масштабі, і ще більше зміцнило моє бажання розвивати кар’єру в науці.
— Що для вас означає бути стипендіаткою Президента України? Чи додає це мотивації?
— Здобуття стипендії Президента України стало для мене великою честю та визнанням моєї праці. Якщо щиро, я розуміла, що маю всі підстави подати свою кандидатуру, однак до останнього дня не була впевнена в результаті. Ця стипендія є однією з найпрестижніших форм підтримки студентів, тому конкуренція завжди висока. Проте я наполегливо працювала впродовж усього періоду навчання, поєднуючи його з науковою роботою. Мої зусилля були спрямовані не лише на здобуття теоретичних знань, а й на активну практичну роботу в лабораторіях. Усе це — щоденна праця, самодисципліна, мотивація та бажання не зупинятися на досягнутому. Тому здобуття стипендії Президента України стало для мене не лише приємною відзнакою, а й стимулом до подальших наукових і професійних звершень.
— Яких зусиль ви доклали, щоб досягти такого успіху в навчанні?
— Мої успіхи на сьогодні — це результат системної праці, самодисципліни та справжньої відданості своїй справі. Я завжди намагалася поєднувати теорію з практикою, активно працюючи в лабораторії. Мені важливо не лише засвоювати теоретичні знання, а й набувати практичного досвіду, що допомагає краще розуміти та застосовувати здобуті знання в реальних умовах. Я активно брала участь у конференціях, де представляла свої дослідження, а також зосереджувалася на написанні наукових статей, що стало важливим етапом мого розвитку як науковиці. Крім того, я завжди шукала можливості для розширення своїх горизонтів, не боячись нових викликів, що виявлялося в моїй готовності до міжнародного досвіду, зокрема під час стажування в Ягеллонському університеті, та участі у міжнародних наукових програмах. Це дало мені змогу здобути нові знання, поглянути на свою спеціальність з іншого боку та налагодити цінні професійні контакти. Все це разом допомогло мені досягти того рівня успіху, який я маю на сьогодні, і надихає мене на нові досягнення в майбутньому.
— Що ви можете порадити майбутнім студентам Львівської політехніки?
— Я б порадила майбутнім студентам не боятися змін і завжди бути відкритими до нового досвіду. Навчання в університеті — це не лише про лекції, заліки чи іспити. Насамперед це простір для самопізнання, формування власних інтересів і професійного становлення. Дуже важливо вже з перших курсів бути активними: шукати додаткові можливості для розвитку, долучатися до наукових проєктів, брати участь у конференціях, стажуваннях, конкурсах — усе це дає неоціненний досвід і допомагає краще зрозуміти себе. Не бійтеся налагоджувати контакт із викладачами — багато з них можуть стати не просто педагогами, а справжніми наставниками. Вони можуть поділитися цінним досвідом, допомогти зорієнтуватись у професійних питаннях, підтримати на шляху до наукових досліджень і стати тією опорою, яка надихає рухатися вперед. Відкрите й щире спілкування з викладачами нерідко відкриває нові можливості для навчання, стажування та участі в цікавих проєктах.