Тетяна Іванишин – першокурсниця магістратури ІКНІ. Щороку бере участь у конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика. А цього разу на обласному етапі дівчина виборола друге місце серед філологів.
Поєднала філологію і програмування
Оскільки своє професійне майбутнє Тетяна Іванишин вирішила пов’язати з філологією, то коли п’ять років тому викладачка української мови заохочувала своїх першокурсників до участі у мовному конкурсі, дівчина подумала: а чому б не спробувати свої сили?
У школі Таня охоче брала участь в олімпіадах з української та англійської мов, у різних конкурсах. Виборювала призові місця на шкільному, районному, обласному рівнях. Дівчині було цікаво вивчати мови, однак вирішила, що сама мова їй не відкриє великих професійних перспектив. На її думку, сьогодні актуально знати мову і комп’ютер. Саме цим зумовлений вибір – навчатися на філології у Львівській політехніці.
– Я людина філологічного складу, однак розуміла, що у Політехніці вивчатиму і точні науки. Звісно, важко поєднувати технічні предмети, пов’язані із філологічними, з програмуванням, тому що більшість із нас – філологи. Але коли постаратися, то все можливо, навіть якщо ніч перед іспитом з математики чи програмування буде безсонна. Та це не біда – труднощі гартують характер людини, – розмірковує студентка.
Під час навчання дівчина зрозуміла, що їй подобається і педагогіка. Почала давати дітям приватні уроки англійської. Однак знайти собі постійне місце праці і поєднувати навчання з роботою не наважилася – розуміла, що це буде складно, адже навчання забирає чимало часу, багато матеріалу доводиться опрацьовувати самостійно.
Після закінчення бакалаврату Таня вирішила продовжити навчання у магістратурі на прикладній лінгвістиці. Це надало їй можливість вивчати третю мову – польську (досі дівчина вдосконалювала англійську й німецьку). Й оскільки бачить себе у лінгвістичній сфері, то вирішила, що недоречно змінювати напрямок:
– Найбільш ймовірно, що моя робота буде пов’язана з перекладознавством, можливо, і з комп’ютерними науками; або ж піду в педагогічну сферу, оскільки праця з дітьми мені приносить задоволення.
У мові треба постійно вправлятися
Оскільки Таня вже має чималий досвід участі у мовних конкурсах, то розуміє, що кожен конкурс – це щось нове і цікаве. У Політехніці вона стала постійною учасницею конкурсу знавців української мови. Два роки тому виборола друге місце на рівні вишу. А цього року дівчина виборола друге місце вже на обласному рівні.
– Це для мене було неочікувано, адже про результат не повідомляли днів десять, то я вже подумала, що якби отримала хороше місце, то до цього часу було б щось відомо. Звісно, що така новина мене приємно вразила.
Для Тані виявився неочікуваним не лише результат, а й завдання обласного етапу. Коли в університеті на мовному конкурсі треба було виправити помилки, написати твір, то тепер уже були завдання, пов’язані із синтаксичними конструкціями, граматикою, написанням слів. Здивували доволі легкі фразеологізми, які треба пояснити. Словом, були завдання різного рівня складності.
– Зазвичай люди очікують успіху з першої спроби. Я ж вважаю, що успіх – це результат одинадцятої спроби після десяти невдалих. Тому раджу всім не здаватися, не втрачати ентузіазму і позитивного мислення навіть після... двадцятої поразки.
Тетяна постійно вправляється у мові – стежить за мовними програмами, читає тематичні статі. Зрештою, цьому сприяє й середовище, в якому перебуваємо, адже на чиїхось помилках легко впізнаємо свої. Дівчина розуміє, що хорошим перекладачем вона зможе бути лише тоді, коли бездоганно знатиме рідну мову. У читанні тепер віддає перевагу перекладеній літературі. Із задоволенням дивиться нові фільми з українським озвученням.