7–9 червня на кафедрі журналістики та засобів масової комунікації відбувалася «Міжнародна літня школа молодих журналістів».
PR-менеджери, журналісти, СММ-ники з України, Польщі та Австрії розповідали про закулісся своєї роботи протягом трьох днів. Тобто цими днями Школа працювала у форматі онлайн, на платформі Zoom.
Навчання розпочалося з урочистого відкриття заходу в Zoom. Усіх учасників привітала завідувачка кафедри журналістики та засобів масової комунікації, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Галаджун Зоряна Володимирівна, голова оргкомітету «Міжнародної літньої школи молодих журналістів».
Перший вебінар організувала Маргарита Гасин, випускниця кафедри журналістики та засобів масової комунікації, PR-директорка української співачки та телеведучої Ольги Цибульської. Вона розповіла: як втілила в реальність мрію працювати в шоу-бізнесі, хто такий PR-директор артиста в реальному шоу-бізнесі та поділилася досвідом роботи над проєктами телебачення.
Друга лекція була про творчість у журналістиці та як почати авторський подкаст. На цю тему учасники поспілкувалися з Вікторією Мацькович, випускницею кафедри журналістики та засобів масової комунікації, керівницею подкаст-студії «Львівського радіо», фрілансером медіа-хабу «Твоє місто».
Наступний день розпочався з вебінару: «InstaСуп: з чого і для чого варити (Instagram для бізнесу: будування стратегії, візуал у 2021 році, таргетована реклама, безоплатна розкрутка)». Досвідом у галузі Social Media Manager&Content Creator, MotionVFX поділилась Олена Астахова, випускниця кафедри журналістики та засобів масової комунікації.
Юлія Юхимова, випускниця кафедри журналістики та засобів масової комунікації, радіоведуча «Фреш Фм Стрий» показала закулісся своєї роботи. Вона розповіла як це працювати «On air!», про радіо, всі тонкощі професії та як отримати задоволення від роботи радіоведучого навіть о 7 годині ранку.
Третій день лекторкою була Дарина Попіль, журналістка, членкиня редколегії, коректорка тижневика «Наше слово» у Польщі. Вона розповіла про рецепцію України в наших та польських медіа. А також про специфіку роботи українських медіа в Польщі.
Завершальним був вебінар стосовно етики і принципів редакційної політики. Про це та багато іншого розповідав Сергій Зятюк, випускник кафедри журналістики та засобів масової комунікації, редактор рубрик «Закордон» та «Освіта 24» на «24 каналі», позаштатний журналіст порталу «О, Море!».
– Коли та як виникла ідея створити школу? Запитуємо у Зоряни Галаджун.
– Літню школу молодих журналістів ми провадили вперше. Ідея виникла невипадково, адже в час пандемії перед нами постали нові виклики, але розвивати інтерес до журналістики, вдосконалювати свої знання та навички потрібно завжди і за будь-яких обставин. Тому ми ініціювали організування Літньої школи молодих журналістів на нашій кафедрі».
– Які очікування були, чи все вдалося втілити, можливо, онлайн формат якось обмежував?
– Не зважаючи на онлайн-формат заходу, ми раді, що було так багато учасників. Серед яких – наші студенти, спудеї з інших навчальних закладів, учні шкіл, журналісти, дослідники медіа з усієї України. Після заходу ми отримали багато позитивних відгуків. Це означає, що такі заходи треба провадити.
– Чи плануєте повторювати її наступного року? Можливо, в інших форматах?
– Наша кафедра постійно розвивається й такі заходи неабияк сприяють цьому. Саме тому в майбутньому плануємо й надалі провадити Школу молодих журналістів. В умовах карантину – онлайн, а опісля – очно.
– Хто був задіяний у цій справі та яка мета заходу? Запитуємо у Наталії Семен, кандидатки наук зі соціальних комунікацій, старшої викладачки кафедри журналістики та засобів масової комунікації, організаторки «Міжнародної літньої школи молодих журналістів».
– На участь у заході зареєструвалося 130 осіб, та долучалися не лише вони, а й аудиторія наших лекторів і ті, хто зацікавився анонсами зі соцмереж. Мета нашої школи «прокачати» професійні компетенції студентів і залучати абітурієнтів, які хочуть відкрити для себе професію журналіста.
– Які аспекти в організуванні школи вимагали найбільше часу та уваги, що було найважче?
– Це не було важко, радше цікаво. Переважно в умовах карантину робота викладача є одноманітна. Ми любимо комунікувати в аудиторіях, бачити наших студентів, бо звикли до діалогу. А зараз усе змінилося. Коли мені доручили організовувати захід, то я зраділа, бо це новий досвід, маленький квест. Хвилювалася хіба що чи вдасться знайти необхідних нам спікерів, чи погодяться вони на участь у школі, адже вона мала бути міжнародного рівня. Та в цьому мені допомогли колеги, які мали досвід в організуванні подібних заходів.
– Скільки часу загалом тривала підготовка?
– Близько півтора місяця. Тиждень ми узгоджували графік зі спікерами, далі розробляли програму, афіші, також готували усілякі документи на провадження школи. Левовову частку з усього періоду підготувань я приділила анонсуванню події на сторінках соцмереж та на сайті Політехніки, аби якомога більше людей дізналися про нашу школу. Публікації набирали багато вподобань та поширень. Було приємно бачити як за кілька годин після публікації анонсу кількість заповнених реєстраційних форм збільшилася вдвічі. Та завдяки колегам і нашому оргкомітету захід удався. Допомагали з усім необхідним й інші: Зоряна Володимирівна Галаджун, Христина Романівна Білограць, Божена Василівна Іваницька, Юліана Рустамівна Казімова та Гоцур Оксана Іванівна.
– Коли ви обирали спікерів, якими критеріями керувалися?
– Першочергово ми поставили собі за мету показати різноманіття нашої галузі: піар, СММ, радіо, телебачення, Інтернет-ЗМІ. Аби студенти знали як все відбувається на практиці, змогли порівняти закулісся цих напрямів. Наприклад, першу нашу спікерку Маргариту Гасин я запросила, бо пам’ятала її як старанну студентку, яка мріяла бути в шоу-бізнезі й наполегливо працювала над цим. Тому я одразу знала, що вона якнайкраще розповість про цю царину. Ми завжди залучаємо наших випускників, котрі зуміли себе зреалізувати, радіємо за них. На жаль, багато спікерів не змогли підлаштувати свій графік і були змушені відмовитися. Ми також намагалися залучити до заходу й закордонних спікерів, для того, щоб вони розповіли про досвід роботи в іноземних медіа. До прикладу, Дарина Попіль поділилася спостереженням про те, як висвітлюють новини стосовно України в польських медіа.