Нещодавно в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася представницька ХХІ Міжнародна науково-технічна конференція геодезистів. Географія її учасників та їхній рівень засвідчує європейське і світове визнання здобутків львівської школи геодезії.
Головою оргкомітету конференції був обраний президент Українського товариства геодезії і картографії, доктор технічних наук, професор Інституту геодезії Львівської політехніки Ігор Тревого. Співголовами стали директор Головної астрономічної обсерваторії академік НАН України Ярослав Яцків (до речі, випускник Львівської політехніки) та голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Максим Мартинюк.
Активну участь в організації подібних геофорумів та їхній роботі беруть знані у Європі геодезисти – генеральний секретар Європейської асоціації геодезистів Василє Кир’як, голова Товариства польських геодезистів Станіслав Цегельські, професор Латвійської сільськогосподарської академії Велта Парсова, директор галузевого науково-дослідного інституту у Празі Карел Радей, професор Технічного університету у Нойбрандербурзі (Німеччина) Вільгельм Гегер, декан Вищої школи (Університет прикладних наук) Вольфганг Крессе та інші провідні фахівці.
Цього разу до Львова на міжнародну конференцію прибули геодезисти із 12 країн. За традицією геофоруми відбуваються на Яворівському полігоні, але цього разу поважне зібрання проходило у Брюховичах на базі санаторію «Перлина Львова».
Окрім пленарних засідань, робота була зосереджена у 5 тематичних секціях: «Геодезія, геодинаміка, моніторинг», «Фотограмметрія, картографія, ГІС», «Інженерна геодезія та геодезичний моніторинг у будівництві», «Кадастр, землеустрій, оцінка нерухомості», «Військові геодезичні та GIS-технології».
Поділитися враженнями від роботи ХХІ геофоруму, розповісти про актуальні проблеми сучасної геодезії ми попросили професора Ігоря Тревого.
– Учасники конференції розглядали дуже широке коло питань. Але почнемо з того, що ви є відомим фахівцем у галузі геодезичної метрології. У програмі зазначена ваша спільна доповідь з докторантом Цюпаком «Сучасний підхід до метрологічного забезпечення лінійних вимірів». Наскільки це важливо для практичної геодезії?
– Останніми роками вимоги до точності геодезичних вимірювань постійно зростають. Техніку для цих вимірювань потрібно атестувати. Методів для створення метрологічних об’єктів є багато, але здебільшого вони базуються на традиційних засобах. Точності вимірювань перешкоджає фактор впливу зовнішнього середовища, бо всі ці об’єкти перебувають на відкритій природі. Ми розпочали застосувати супутникові методи для атестації метрологічних об’єктів. Цей метод надійніший, аніж наземний.
Надзвичайно актуальна проблема висвітлена у доповіді Науково-дослідного галузевого інституту геодезії і картографії. Свого часу було створено нову Державну систему координат – УСК (Українську референтну систему координат). Але вона важко впроваджується у життя, бо немає волі керівництва нашої галузі, яке б мало примусити усі організації працювати тільки у новій системі, котра на порядок точніша, ніж стара. Взаємне положення пунктів, для прикладу в Херсоні і Львові, може мати максимальну похибку у 3–5 сантиметрів, тоді як стара система координат може давати у цьому випадку похибку до метра. В доповіді висловлено конкретні пропозиції щодо швидшого впровадження УСК.
– Пригадую, директор Інституту геодезії Львівської політехніки професор Корнилій Третяк розповідав про спостереження за технічним станом низки гідроелектростанцій. Чи знайшло це питання висвітлення на геофорумі?
– Безперечно. Йдеться про геодезичний моніторинг, спостереження у динаміці гідро- та атомних електростанцій, інших споруд. У нас цю роботу веде професор Третяк з групою молодих науковців та аспірантів, які успішно захищають дисертації з цієї проблематики. Науковці І. Сидоров, С. Перій, І. Савчин представили на геофорумі цікаву доповідь «Моніторинг за стабільністю гідротехнічних споруд Дністровської ГАЕС із застосуванням ГНСС та прецизійних лінійно-кутових спостережень». Раніш все робили вручну, візуально. Тепер використовуємо автоматизацію, ми задаємо програму – прилад все записує, а далі йде процес опрацювання.
– Тематика кадастру землі викликає у багатьох людей жвавий інтерес, адже вона – найбільше багатство нашої держави...
– Це відносно новий напрям в Інституті геодезії. У нас є кафедра кадастру територій, яку очолює професор Лев Перович. Ця тематика знайшла широке висвітлення на нашій конференції. І проблем у цій галузі вистачає. Держземагентство спромоглося видати електронну публічну кадастрову карту. Але через низьку кваліфікацію окремих виконавців на цій карті позначені ділянки з неправильними координатами. На жаль, окремі з них потрапили у сусідні країни.
Учасники секції «Кадастр, землеустрій, оцінка нерухомості» розглядали питання методології інформаційного забезпечення землеустрою та кадастру в Україні, уніфікації вимог до якості геопросторових моделей територіальних зон для їхньої реєстрації в кадастрових системах, нових підходів до оновлення кадастрової інформаційної системи, методичні та практичні аспекти оцінки нерухомості. Вагомі напрацювання у цій сфері мають наші прибалтійські і чеські колеги, які виступили з цікавими доповідями.
– Інститут геодезії може похвалитися багатьма новаціями, які з’явилися останнім часом, зокрема, використанням безпілотних літальних апаратів, так званими БПЛА.
– Ефективність їхнього використання розглядали на секції «Фотограмметрія, картографія, ГІС». Незаперечний лідер у їхньому створенні й використанні – професор нашого інституту Володимир Глотов, який, до речі, власними руками виготовив безпілотник. Безпілотні літальні апарати дали відчутний поштовх розвитку фотограмметрії.
– Мабуть, робота секції «Військові геодезичні та GIS-технології» мала особливе спрямування й значення з огляду на триваючі бойові дії на Сході України?
– Це не могло не позначитися. Зазначу, що членом нашого оргкомітету був начальник Академії Сухопутних військ генерал-лейтенант Павло Ткачук. Упродовж дванадцяти років Інститут геодезії Львівської політехніки готував військових геодезистів. Зараз вони воюють з ворогом у зоні АТО і є найкращими фахівцями у цій справі. Під час роботи секції йшлося про досвід картографічного забезпечення бойових дій, зокрема ракетних військ і артилерії, особливості розгортання звукометричних комплексів у сучасних умовах із використанням досвіду АТО, контрбатарейної боротьби, використання тепловізійних систем, застосування безпілотних літальних апаратів для повітряної розвідки тощо.
– Сподіваюся, величезний пласт отриманих під час конференції нових знань невдовзі стане надбанням студентів?
– Безумовно. Участь викладачів у таких форумах дає їм змогу наблизити підготовку майбутніх геодезистів до вимог часу і потреб ринку праці. Окремо хотів би торкнутися нашої участі в міжнародних освітніх програмах, зокрема разом із нашими німецькими колегами з Технічного університету Нойбрандербурга. Важливим етапом цього співробітництва стало навчання магістрів нашого інституту в Нойбранденбурзі за програмою подвійних дипломів у осінньо-зимовому семестрі. Наші студенти слухали лекції англійською мовою, виконували лабораторні роботи і проекти, брали участь у семінарах. Навчання проводили за двома магістерськими спеціальностями «Геодезія» і «Геоінформатика». Додатково львівські студенти вивчають ділову німецьку мову. Зараз вони пишуть магістерські кваліфікаційні роботи. В середині липня відбудеться їх захист, на якому будуть присутні також німецькі педагоги.
Дуже важливо, що наші колеги з Нойбрандербурга посприяли нам в організації двотижневої літньої науково-навчальної практики у провідних наукових інститутах і на всесвітньо відомих компаніях Німеччини. Систему отримання подвійних дипломів прагнемо започаткувати також із чехами та поляками. Це дає змогу здібним українським студентам отримати додаткові переваги для навчання в аспірантурі, а згодом – у докторантурі, мати надії на престижну роботу не тільки на українському, а й міжнародному ринку праці.