У Львові закінчують реставрацію фасаду будинку колишнього українського страхового товариства «Дністер». Унікальний зразок гуцульської сецесії збудувало бюро видатного архітектора, будівничого, підприємця, педагога, мецената, професора Львівської політехніки Івана Левинського.
Будинок страхового товариства «Дністер» на вул. Руській, 20 звели за проєктом самого Левинського, там були залучені всі фабрики його проєктного бюро – з виробництва штучного каменю, металу, кераміки.
Історикиня архітектури, доцентка кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Тетяна Казанцева зазначає, що навіть документація проєкту будівництва товариства «Дністер» була оформлена українською мовою. А Тадеуш Обмінський, який був напівукраїнцем по мамі, підписався у цьому проєкті Тадеєм. Саме він розробив обличчя львівського модерну, яке відрізняється від інших міст. Олександр Лушпинський проєктував майолікові узори, а фірма Левинського їх виготовляла. Ковані деталі робив Михайло Стефанівський.
«Цей будинок у стилі українського модерну знаний не тільки у Львові, а й по всій Україні. Він має цікаву композицію: високі дахи і стіни, покриті поліхромними майоліками. Іван Левинський при будівництві врахував, що це українська дільниця, поруч з Успенською церквою. Сецесійне оздоблення товариства «Дністер» перегукується з ренесансними елементами храму. Висока вежа на даху збігається з системою оборонних фортифікацій, а одночасно асоціюється з гуцульською чи бойківською церквою, а також з давньоруською вежею», – каже Тетяна Казанцева.
Будинок страхового товариства «Дністер» на вул. Руській, 20 – це найяскравіший зразок сецесії Левинського. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, а також пам’ятка історії, бо тут вперше виступав український актор і режисер Лесь Курбас. У театральній залі «Дністра» у 1914 році вперше прозвучала пісня Чарнецького «Ой у лузі червона калина», яка стала гімном січових стрільців.