У Політехніці 16–18 березня відбулася ІІ Всеукраїнська конференція «Проблеми з транспортними потоками і напрями їх розв’язання», яку провела кафедра транспортних технологій Інституту інженерної механіки та транспорту.
Конференцію присвячено 200-річному ювілею університету. У її роботі взяли участь представники як вишів, що готують фахівців автомобільного транспорту в Харкові, Києві, Дніпрі, Сєвєродонецьку, Луцьку, Вінниці, Рівному, Львові, так і студенти старших курсів та фахівці галузі.
Мета конференції – обмінятися науковими здобутками, визначити головні завдання, над якими працюватимуть надалі (конференція відбувається раз у два роки).
На пленарному і трьох секційних засіданнях учасники конференції говорили про наболіле: проблеми з безпекою руху взагалі й на вулично-дорожній мережі міст зокрема, транспортні і пішохідні потоки, безпечний проїзд через регульовані перехрестя, безпеку пасажирських перевезень, використання сучасних технічних засобів для зменшення аварійності. Науковці напрацювали та розробили відповідні засоби для підвищення ефективності використання чинних транспортних систем, і їх складову – систему організування руху. У полі їхнього зору – закономірності попиту на транспортні послуги, формування вантажних і пасажирських потоків, технології та технічні засоби у транспортній галузі, ефективність й керування розвитком транспортних систем; транспортна логістика та керування; взаємодія різних видів транспорту; транспортне планування урбанізованих просторів тощо.
Чималий інтерес викликали в учасників конференції доповіді стосовно екологічного (електричного) транспорту. Щодо цього виникли цікаві дискусії: чи буде людству легше жити, коли їх зусібіч оточать електричні потоки з не менш шкідливими, порівняно з відпрацьованими газами, електромагнітними випромінюваннями?
– Ці теми можна обговорювати до безконечності, та вирішити їх практично неможливо, – вважає заступник голови організаційного комітету, завідувач кафедри транспортних технологій ІІМТ професор Євген Форнальчик. – Почасти нашими надбаннями користується місто. Ми поділилися з результатами досліджень стосовно змін психофізіологічного стану водія, від якого теж значно залежить безпека руху транспорту. Їх ми провадили за допомогою приладів «КардіоСенс» (дослідження ритмічності серцевого м’яза) і «НейроКом» (дослідження особливостей мозкової діяльності). Цікаві напрацювання мають і науковці Львівського державного університету безпеки життєдіяльності: їхні квадрокоптери дають можливість досліджувати у формі онлайн параметри дорожнього руху. Такий технічний засіб нині використовують на сході країни для різноманітних розвідок. Послухавши колег, поділившись своїми надбаннями, потроху рухаємося вперед, адже наукова думка, незалежно від обставин і грошей, постійно нуртує.
