Знайомство з Norman Foster Foundation
Norman Foster Foundation (Фонд Нормана Фостера) — це широко розвинена організація архітектурного спрямування або радше дизайну, архітектури, інженерії, урбаністики, що нероздільно поєднана з мистецтвом. Її започаткував відомий британський архітектор, імʼя якого відображене в назві фонду, — Норман Фостер. Його метою було розвивати освіту та дослідження в галузях, що повʼязані з архітектурою та урбаністикою. Організація не має на меті розвивати ці напрями у форматі «кабінету» чи закритої коаліції, а прагне ширити свої можливості та послуги для загалу, щоб спільно розвиватися. Це вкрай демократичний підхід, творці якого дають можливість доторкнутися до їхньої професійної підтримки. Для цього фонду важливо своїми креативними мистецькими проєктами надихнути потенційних сподвижників їхньої справи та започаткувати ймовірну співпрацю, адже з ними є куди рости, як і навпаки. Фонд працює з різними організаціями та професіоналами з усього світу для того, щоб стимулювати креативні підходи до творіння нових проєктів разом.
Членство в ініціативі Norman Foster Foundation KHARKIV FREEDOM SQUARE REVIVAL
Власне, організація розвиває кілька основних напрямів діяльності, зокрема досліджує питання глобальних проблем, як-от зміна клімату, сталий розвиток і різноманітні урбаністичні виклики. Цю частину їхньої діяльності ми зачепили неспроста. Доклався до участі у проекті з Norman Foster Foundation львівʼянин Ярослав Процик, який одночасно навчається у Львівській політехніці. Їхня кооперація з Norman Foster Foundation зосереджується на справді благій місії — відбудові площі Свободи у Харкові та пошкоджених об’єктів на цій території.
Про спільний проєкт
Варто зазначити про потребу розвитку проєкту у відродженні площі Свободи — однієї з найбільших у світі — та суміжної будівлі Держбуду в Харкові. Про цю ініціативу вперше заговорив мер міста Харкова, попрохавши Ярослава Процика пройнятися цією справою, щоб зробити площу Свободи знову розкішною.
Спершу був організований конкурс для українських і міжнародних архітекторів, результати якого оцінило журі з десяти місцевих та світових експертів на чолі з мером й самим Ярославом. Саме так і почалися певні зрушення в цьому напрямі. Далі тривали активні дискусії щодо визначення дій. Після завершення першого етапу конкурсу від імені міста Харкова, мера та колег висловлено подяку за працю всім учасникам і оголошено, що результати конкурсу допоможуть формувати майбутнє історичного «ядра».
Візія нового Харкова
Цей конкурс за участю експертів-архітекторів є частиною ширшої концепції генерального плану Харкова, ініційованої Харківською міською радою у співпраці з Європейською економічною комісією ООН, Фондом Нормана Фостера, компанією Arup, а також із місцевими архітекторами й експертами. Концепція генерального плану спрямована на відродження Харкова шляхом створення живого, інклюзивного та перспективного міського середовища, водночас шануючи історичну ідентичність міста.
Ширше бачення харківської площі Свободи
Кожен проєкт містить справді корисні й унікальні ідеї, які слугуватимуть основою для виконання плану, так би мовити, амбітного початку, який обʼєднає сприятливі ідеї для Харкова. Заявки та пропозиції, які вже були подані, дуже ціннісні та чимало допомагають у формуванні фінального плану, адже проєкт складний. Але, як уже зазначено вище, ці ідеї дуже значущі й неодмінно будуть враховані. Норман Фостер пояснював на прикладі Рейхстагу в Берліні, виконання якого потребувало чималих зусиль і багатьох конкурсів, що проєкти можуть пройти кілька «турнірів», перш ніж відбудеться перехід до успішного виконання завдання.
«По-справжньому успішним цей проєкт буде тоді, коли зможемо в ньому сформулювати історію Харкова і водночас зробимо його сучасно облаштованим», — коментує Ярослав. Журі високо оцінило роботи всіх учасників і підтвердило прагнення створити простір, який відображатиме стійкість Харкова, демократичні цінності й прагнення до оновлення та процвітання. Цей конкурс не є кінцевим пунктом, а основою для подальшої трансформаційної подорожі.
«Цей проєкт дав змогу створити щось, що буде важливою частиною історії нашої держави»
— Власне, як зараз просувається проєкт з відновлення харківського майдану Свободи та Держбуду? На якому він етапі?
— Наразі наша команда активно працює над тим, щоб наш проєкт побачило якомога більше людей. На мою думку, нам вдасться реалізувати наш план, адже ми врахували практично всі фактори, які можуть вплинути на його вдале втілення.
— Чи берете ви безпосередню участь у самому проєкті?
— Так, я офіційно записаний як учасник проєкту на сайті BUILDNER та Architects Network.
— Ви хотіли створити щось, що стане символом стійкості й відновлення міста. Що саме у вас було на меті?
— На меті в нас було переосмислити функціональність і привабливість однієї з найбільших площ Європи та підкреслити нелегку історію України і площі Свободи зокрема. Для цього ми зберегли ключові елементи історії цього місця: наприклад, локацію, де колись стояла статуя Леніна, ми перетворили на символ ілюзії радянської системи, своєрідний образ забуття радянської ідеї та, зокрема, її відторгнення.
— Як вплинула участь іноземних архітекторів на ваше бачення цього проєкту? Мені відомо, що це експерти зі США, Індії, Німеччини.
— Нам було важливо провести аналіз великої частини проєктів, які фігурували в цьому конкурсі, адже нам важливо бачити альтернативні варіанти відбудови цього місця з допомогою наших колег.
Ми побачили кілька цікавих варіантів від інших архітекторів, та, на жаль, більшість із них не були глибоко ознайомлені з історією та підземною інфраструктурою цього місця, тому бували абсолютно абсурдні ідеї, які надзвичайно важко або й неможливо реалізувати.
— Що для вас означає участь у цьому конкурсі в час, коли Україна виборює своє право на свободу?
— Мені цей проєкт дав змогу створити щось, що буде важливою частиною історії нашої держави, особливо в такий нелегкий для України час. А це означає, що я зробив свій внесок у майбутнє України та наших людей, що для мене надзвичайно важливо.
