19 лютого 2020 року в головному корпусі Львівської політехніки відбулася небуденна подія – «Українська в мережі: дискусія», яку організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) з нагоди Міжнародного дня рідної мови.
На дискусійну платформу винесли питання, актуальні не лише для сучасного українського користувача інтернету, а й для українського громадянського суспільства загалом: наскільки потужною в мережі є державна мова, як творити нею конкурентноздатні, популярні блоґи, якісні текстові, авдіо- та відео- проєкти; у яких сферах інтернету маємо успіхи, а в яких ділянках треба докладати більше зусиль?
Учасників дискусії привітав заступник директора МІОКу Андрій Яців, зазначивши, що метою заходу є не лише створення майданчика для знайомств людей, яким не байдуже питання функціонування української мови в мережі, а й популяризація української як інструменту для створення культурного продукту й дискурсу зокрема.
Провадив зустріч науковий співробітник МІОКу Назар Данчишин. Запропонувавши учасникам ознайомитися, зокрема, зі статистикою мовних запитів у пошуковику Google з 2015 року до сьогодні, він озвучив основне питання: наскільки «впевнено почувається» в мережі українська мова?
Співавтор Закону про мову Святослав Літинський, громадський діяч, який багато років у судовому порядку успішно обстоює права української мови, закликав кожного в заповненій дощенту авдиторії бути передусім небайдужим та активним. «Щоб відбувалися якісь зміни, достатньо лише 3,5% людей, які хочуть цих змін і прагнуть щось для цього робити, – наголосив доповідач. – За результатами одного дослідження доведено, що вплив пропаганди (йдеться передусім про російську) на людей, які спілкуються українською мовою, втричі менший, аніж на тих, хто вдома спілкується російською». Святослав Літинський розтлумачив статті Закону про мову, які стосуються функціонування української в інтернеті, наголосивши на тому, що «такого доброго закону в нас давно не було».
Назар Савко, співак, музикант, композитор, співавтор популярного дитячого каналу на «ЮТубі» «З любов’ю до дітей» продемонстрував популярну в мережі дитячу пісеньку «Булька», яка набрала понад 28 млн переглядів. «Наш канал орієнтований на дошкільнят, – розповів Н. Савко. – Є повчальні пісні, є пісні з патріотичним спрямуванням. Ми маємо майже 600 000 підписників з усього світу, і це дуже тішить, бо пишуть іноземці і розповідають, що їхні діти вчать пісні українською мовою». Також відомий співак наголосив, що війна в нас триває не лише реальна, а й віртуальна: «Війна йде також в інтернеті – за кожного користувача, за музику, навіть за дітей. Діти – наше майбутнє, тому ми створили такий українськомовний дитячий музичний продукт, аби прищепити любов до рідної мови і популяризувати її у світі».
Про українську в «Інстаґрамі» розповіла Юлія Сливка, одна з найвідоміших українськомовних блоґерок, письменниця, призерка «Книжкового форуму – 2019»: «Моя книжка колись була блоґом. Я називаю таку літературу мережевою. Цей формат іще не дуже відомий в Україні: було лише 7 взірців. Моїй книжці пощастило – вона припала до душі читачам, отримала визнання на Форумі. Я фактично «змушую» підписників читати в Інстаґрамі, і бачу, що люди є спраглими за українськомовним продуктом. Мою книгу читають люди з-понад 25 країн світу, і я вважаю це своїм особистим досягненням, бо російськомовні читачі намагаються писати мені українською». Також Ю. Сливка зауважила, що «Інстаґрам» як розважальна мережа дуже добре надається для популяризації української мови. Відбувається так звана «лагідна українізація», бо перейнявшись такими текстами, люди хочуть спілкуватися українською.
Начальник управління молодіжної політики департаменту гуманітарної політики міста Львова Олександр Николяк розповів про діяльність новоствореного управління. Він наголосив на необхідності говорити про проблеми функціонування української мови не лише в соціальних мережах, а й в учнівському та студентському середовищах: «Ми плануємо організувати платформу, яка б дозволила дітям і молоді проявляти свої таланти й розвиватись у різних творчих напрямках».
На думку Тараса Берези, автора оригінальних неакадемічних словників української мови та популярної у Фейсбуці спільноти «Чиста мова», «існує дві загрози для розвитку української – русскій мір та англізація, бо засилля англіцизмів є не менш загрозливим, аніж засилля росіянізмів. Запозичення нас убивають, тож тут потрібна державна мовна політика, якої, на жаль, у нас немає. Великою проблемою також є те, що 96% користувачів дивляться російською мовою, а у розмовній мові переважають російськомовні кальки». Тарас Береза закликав молодь купувати словники, користуватися ними, а також активніше представляти українську мову в соцмережах: «Українська мова – один із показників самоповаги, незалежності і окремішності».
Керівниця Центру комунікацій Львівської політехніки Наталія Павлишин розповіла про оновлений сайт університету, сторінки у «Фейсбуку» та «Інстаґрамі», запросила студентів та активну молодь дописувати на цих сторінках рідною мовою і брати активну участь в обговоренні різноманітних цікавих та актуальних тем.
У дискусії також узяли участь гості й працівники МІОКу, студенти Львівської політехніки та інших львівських вишів. Насамкінець Назар Данчишин резюмував: «Мова – не одяг, який можна із себе скинути, а те, що йде з людського єства. Особливо цими днями, коли згадуємо події Революції Гідності, пам’ятаймо, що найважливішою ознакою національної гідності є рідна мова. Не підлаштовуймося під віяння і так звані «тренди» ні в інтернеті, ні в реальному світі; створюймо свій порядок денний – він обов’язково буде українським. Є різниця, якою мовою. Є різниця, у якій країні».