Українські та закордонні науковці скликали у Львові І Міжнародну науково-практичну конференцію «Водопостачання та водовідведення: проектування, будова, експлуатація, моніторинг», адже в Україні ці питання потребують нагального вирішення. Відкрила конференцію проректор з наукової роботи Політехніки професор Наталя Чухрай. Головою оргкомітету був представник Польської Академії наук професор Генрік Собчук.
Водопостачання та каналізаційні мережі; водопідготовка, очистка та переробка стічних вод і обробка осаду; економіка у сфері стічних вод; вплив елементів стічних вод на довкілля. Ці проблеми обговорювали під час роботи конференції українські та польські колеги. Серед організаторів заходу – представництво Польської академії наук у м. Києві, Державний університет «Люблінська політехніка» Національний університет «Львівська політехніка» та Західний науковий центр НАНУ та МОНУ, Всеукраїнська екологічна ліга.
На конференції говорили про водопостачання та каналізаційні мережі, водопідготовку, нові технології очищення та переробки стічних вод і обробки осаду, економіку у сфері стічних вод, вплив елементів стічних вод на довкілля, стан регіональних водопровідних мереж, моделювання й оптимізацію технологій і систем, використання ГІС для систем водовідведення і каналізації.
У заході взяло участь понад сто польських та українських науковців, а також представники міських комунальних підприємств-водоканалів. Вони виявили бажання надалі розвивати співпрацю між університетами, науково-дослідними інститутами та підприємствами двох країн, розробляти спільні підручники та посібники, зосередити інтелектуальні та інвестиційні зусилля задля стимулювання розвитку водопостачання та водовідведення, зрештою, скористатися шансом програми «Горизонт-2020», яка передбачає отримання міжнародних грантів.
– Для нас важливі і спільні наукові дослідження у цій галузі, а також відновлення та модернізація систем водовідведення та каналізацій, адже приблизно половина українських каналізаційних мереж застарілі, а близько трьох тисяч населених пунктів України взагалі не мають водопровідних каналізаційних мереж. У цьому є позитивний досвід Польщі, яка після вступу до ЄС отримала 20 млрд. доларів на розвиток держави і з них 15 млрд. пішло на вирішення екологічних проблем, здебільшого на гармонізацію директив Євросоюзу, – резюмує професор кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності ІЕПТ ім. В. Чорновола В. Погребенник.