В Інституті архітектури відбувся Міжнародний воркшоп Urban Density Lab Lviv-2019. Цей захід організовують традиційно щовесни, відповідно до угоди про співпрацю між Львівською політехнікою, Технічним університетом Відня і Гданським технологічним університетом, а також враховуючи угоду із Бранденбурзьким технологічним університетом Котбус-Зенфтенберг за програмою Еразмус+.
Отож упродовж тижня 56 студентів працювали у групах, де було по двоє учасників із кожного університету, тобто фактично відбувався обмін досвідом. Українські студенти більше могли розповісти про проблеми, а закордонні – запропонувати їхні сучасні вирішення. Серед учасників – 20 студентів-архітекторів Львівської політехніки. Як розповіла завідувачка кафедри містобудування професорка Галина Петришин, основним критерієм при відборі було вміння спілкуватися англійською на побутовому рівні. Частині охочих довелося відмовити, адже мовний бар’єр став би перешкодою ефективного спілкування у робочій групі.
У 304 аудиторії головного корпусу робота кипіла і, склалося враження, щоразу набирала більших обертів. Кому не вистачало місця в аудиторії або ж хто потребував усамітнення, працював за столиками у коридорі. Зрештою, у самій аудиторії студенти відтворювали свої ідеї у проектах, а вирішували, як це робити, безпосередньо на об’єктах будов. Цього разу вони опрацьовували південні мікрорайони вулиць В. Великого – Кульпарківської – Наукової – княгині Ольги. Це була перша ділянка. А друга – Виговського – Городоцька – залізниця – Любінська. Цього разу завдання відрізнялися, адже у попередні роки учасники воркшопу проектували нове середовище, а тепер вони отримали інше завдання – врахувати зміни, що відбувалися впродовж десятиліть й адаптувати житлові райони 60–70-х років до сучасних умов. Тобто фактично не плануючи будування, а тільки роблячи невеликі вставки, змінюючи функцію, підкреслюючи головні завдання, треба було розв’язати ці проблеми.
– Під час роботи значну увагу довелося зосередити на аналітиці. Студенти повинні були визначити сильні і слабкі сторони територій, на яких працювали, і збагнути, що потрібно змінити. Тобто цими проектами вони повинні були гуманізувати середовище, адже від часу забудов змінилося чимало: соціальний склад, вікова категорія мешканців тощо, – наголошує професорка Галина Петришин.
Оцінювали студентів викладачі кафедр – містобудування й архітектурного проектування та інженерії і, звісно, представники закордонних університетів. Врахувавши зауваження, учасники проекту мають можливість упродовж двох місяців поліпшити свої проекти. У червні вони продемонструють їх у Відні, а потім виставлять для огляду у холі Львівської міської ради. Таким чином кожен зможе ознайомитися з баченням розвитку Львова українських та закордонних майбутніх архітекторів.
