У День вишиванки у Львівській політехніці відбулася низка конференцій, де політехніки та їхні гості говорили про розвиток інноваційної інфраструктури, інформаційне суспільство, обмінювалися науковими ідеями й новими результатами фундаментальних та прикладних досліджень у галузі механіки й машинобудування.
Виклики постіндустріальної економіки
У роботі ІV Міжнародної конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури: виклики постіндустріальної економіки», яку 18–19 травня провела кафедра економіки підприємства та інвестицій ІНЕМ, узяли участь економісти-науковці з України і Польщі.
Упродовж двох пленарних, чотирьох секційних засідань і круглого столу відбулися дискусії між провідними науковцями та практиками. Як зазначив завідувач кафедри професор Василь Козик, цього разу акцентували на викликах постіндустріальної економіки, адже світ уже давно живе в ній. Нині це актуально ще й тому, що перед українцями відкриваються кордони з Євросоюзом.
– Провідна тема конференції – проблеми розвитку інноваційного середовища в Україні, використання міжнародного досвіду й співпраці в розвитку інноваційної інфраструктури, реалії постіндустріального суспільства, якого фахівця маємо готувати для цієї економіки, – каже Василь Васильович. – Почули чимало цікавої інформації від практиків стосовно організування інноваційних структур, про успіхи й ризики. Колишні випускники університету наголосили, що студенти мають мати добру базу знань, які можна отримати лише в університеті. Ішлося й про значення неформальної освіти, на яку вже починають звертати увагу працедавці, про цінності, які вимагає постіндустріальне суспільство. Учасники конференції хотіли не лише поділитися досвідом, а й максимально почерпнути щось для себе. Вдячний меценатам та випускникам нашої кафедри за надані кошти для проведення конференції.
Інженери-механіки втринадцяте зібралися у Львові
На ХІІІ Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові зібралися науковці та практики з Вінниці, Дрогобича, Києва, Львова, Миколаєва, Одеси, Тернополя, Харкова, Хмельницького, Черкас, польські й білоруські колеги.
– До нас приїхали науковці й виробничники зі своїми творчими доробками, ідеями, планами на майбутнє, – говорить завідувач кафедри ЕРАТ ІІМТ професор Богдан Кіндрацький. – Учасники конференції дискутували стосовно новітніх розробок перспективних моделей електробусів великої місткості для внутрішніх перевезень у великих містах, генетико-морфологічного синтезу й передбачень верстатів нових поколінь та їхніх механізмів. Зокрема, київські політехніки пропонують перспективні верстати-роботи на рівні світового розвитку верстатобудування. Ми дискутували і щодо зменшення шкідливих викидів автомобілями, утилізації акумуляторів електромобілів тощо. Представники ФМІ НАН України поділилися своїми результатами стосовно експлуатаційної деградації сталей магістральних газогонів. Вони пропонують методи діагностики і прогнозування критичного ресурсу матеріалів. Цікаві результати мають і харківські політехніки, які працюють над проектно-технологічним забезпеченням міцності ресурсу та енергоефективності військових і цивільних машин. І на пленарних, і на секційних засіданнях прозвучали доповіді, що поєднали науку з виробництвом. Науковці й виробничники зрозуміли, над чим і як мають працювати далі.
Інформаційне суспільство
Кафедри міжнародної інформації ІМФН і філософії та соціологічної політики Університету Марії Склодовської-Кюрі (Люблін) провели 18–19 травня Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформаційне суспільство: безпека, політика й комунікація. Український та польський досвід».
У роботі конференції взяло участь кількадесят викладачів, науковців, аспірантів та студентів з Києва, Львова, Любліна, Ченстохови та інших міст України й Польщі, студенти старших курсів кафедри міжнародної інформації.
Як зазначили на відкритті завідувач кафедри МІ професор Василь Гулай і доктор кафедри філософії та соціологічної політики Евеліна Канцік-Колтун, мета наукового заходу – координація зусиль науковців, експертного співтовариства, представників бізнесу та органів державної влади й керування в розроблюванні теоретико-методологічних і прикладних аспектів передумов, актуального стану й перспектив інформаційного суспільства.
Учасників конференції хвилювали аспекти безпеки в інтернеті (виявляння загроз особистості, суспільству та державі в цілому; національній безпеці; захисту особистої інформації; здійснення інформаційних воєн), демократичні, комунікаційні, освітні й технологічні аспекти, маркетингові комунікації; міжособистісне спілкування; відкриті дані в інтернеті, публічне керування, актуальні ризики для системи електронного декларування прибутків у реаліях української моделі мімікрійно-імітаційної демократії тощо.