Цьогорічний фінал фестивалю «Весна Політехніки» мав чи не найоригінальніший старт – від технічної працівниці нашого університету пані Мирослави. Доки всі нетерпляче очікували початку концертної програми, на сцену вийшла прибиральниця і, наспівуючи якусь пісню, почала підмітати. Її звернення до зали – «Чого дивитеся? Починаємо!», – стало сигналом для старту. Думаю, це ввійде в історію фестивалю.
Розпочну з традицій (хоч про це писали вже практично всі наші журналісти) – фінал «Весни» був пізній і тривав до ночі, коли громадський транспорт припиняє роботу, а в таксистів настає час пік. Тож, аби потрапити додому, треба або набратися терпіння і чекати, телефонуючи до однією за одною служби таксі, або… йти пішки. Але, насправді, це був єдиний мінус гала-концерту. Ну, хіба ще напівпорожня зала. Та, думаю, це через невчасні починання виступів. Проблема тут давня.
Тепер про добре. Цього року журі мало над чим дискутувати, про що сперечатися і, як наслідок, – кого нагороджувати.
Хоча, критичні режисери «Весни» (Іван Микуляк та Дмитро Голян) упродовж усього фестивалю ходили знервовані через непідготовленість команд, невміння студентів відчувати сцену, нерозуміння молоддю концептуальності виступів, через небажання деяких, уже бувалих фестивальників, через їх зірковість чути і співпрацювати, – все врешті вдалося, хоч далеко не ідеально, зате – цікаво.
Аналіз від журі
– Закріпилося бачення «Весни» як концептуального концерту. Це було і минулого року, та цього разу – значно більше акторської гри. Студенти велику увагу приділили декораціям, постановкам, були справді добрі сценарії. Бракувало хіба різножанровості, – проаналізував цьогорічні виступи голова редакційної комісії «Весна Політехніки», член журі Сергій Зварич. – У багатьох інститутах була сильна акторська гра, але деякі виступи, можливо, надто філософські. Звичайно, найвпевненіше виглядали команди, які вже брали участь у попередніх фестивалях, бо щоразу нарощують свій потенціал. Та, зрештою, вимоги журі були різні до професіоналів і дебютантів.
Вибрати переможця стало надзвичайно складно. Бо були виступи, де сильно зіграли актори, а були, де працював увесь інститут, але не знайшли лідера, який би все витягнув. Тому судді мусили зважати, що важливіше: дійство, яке робив цілий інститут чи робота кількох людей.
Цього року було чимало виступів, коли глядачі та журі, затамувавши подих, дивилися на сцену, і не раз хотілося, щоб це продовжувалося. Перемогу здобула команда, яка зуміла поєднати акторську гру, цікаві зміни декорацій, цілковиту гармонію у виступі та віддачу зали, – додав ще один член журі Олександр Швецов.
Кілька слів від переможців
– Це вже третя наша «Весна». Два роки поспіль ми отримували Приз глядацьких симпатій, а цьогоріч – стали переможцями. Це тішить, бо означає, що правильно працюємо. Сценарій переробляли багато разів, врешті вийшло те, що принесло перемогу. Звісно, головне – підтримка глядачів і згуртованість команди, коли кожен мав власну нішу для роботи, – розповів про роботу своєї команди Віктор Даньковський. – Командам-дебютантам порадив би не боятися і робити те, що раніше ніхто не робив; велику увагу приділяти деталям і декораціям, більше креативу. Наша команда, звісно працюватиме й далі. Хоча я разом із моїм колегою Назаром Шпільчаком будемо йти зі сцени остаточно (наша молода акторка отримала приз за кращу жіночу роль першого плану). Поступово омолодили команду, добре підготували. Тим більше, що підійшла дуже активна молодь.
Чим для Вас цікава «Весна Політехніки»?
Олександр Пашковенко, студент другого курсу Інституту геодезії:
«Розбавляє передсесійну рутину»
Фестиваль відбувається в період, коли в студентів сесія, тож вечори «Весни Політехніки» розбавляють сіру атмосферу довкола. Це позитивно впливає на акторів і на глядачів, можна прийти і гарно відпочити. «Осінь» та «Весна» щороку зростають, з’являються нові тренди і вони – кращі, динамічніші, популярніші.
Ольга Маланчук, студентка третього курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Можливість для саморозвитку та знайомств»
«Весна Політехніки» для того, щоб студенти мали можливість показати свої таланти. Під час рутинного навчання потрібно себе розважити. І, вважаю, що цей фестиваль є яскравим прикладом того, як це найкраще робити. «Весна» змінюється щороку, бо життя вирує (постійно відбуваються якісь події в країні, вони впливають на творчість студентів), надихає на творення чогось нового. Для мене цей фестиваль – можливість саморозвитку, впевненості в собі, можливість показати свої здібності, а також знайомство з багатьма цікавими людьми. Поза університетом стараюся теж реалізовувати свої таланти. Маю власний вокальний гурт.
Владислав Яценко, студент першого курсу факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка:
«Я вперше прийшов на цей фестиваль»
Я вперше прийшов подивитися «Весну Політехніки». Мене запросив мій товариш, каже, що має бути цікаво, тож сподіваюся подивитися гарний концерт і відпочити. Думаю, що такі молодіжні фестивалі цікаві та потрібні, щоб одні студенти могли розважитися, а інші – реалізувати свої таланти.
Анастасія Супрун, студентка другого курсу Інституту математики та фундаментальних наук:
«Для мене виступ на сцені – це насолода»
«Весна» здружує нас усіх. Після кількамісячних репетицій, зустрічей відчуваємо себе, як справжня сім’я. Із нетерпінням чекаємо наступного року, щоб знову так шалено провести час. Для мене виступати на публіці – це насолода. На сцені я більше п’ятнадцяти років, це мій «наркотик». Минулого року я взяла номінацію «Найкращий жіночий вокал» і це додає ще більше стимулу займатися співом. Я давала свій сольний концерт у рідному місті, мала музичний тур у Польщі та й взагалі беру участь у різних конкурсах всієї України. Дуже радію, що ще попереду маю, як мінімум, дві «Весни», так що для мене цей фестиваль – це все.
Номінації та переможці
- Найкращий авторський текст – Микола Панчук (ІКТА).
- Найкраща фінальна пісня – ІГДГ.
- Найкраща масовка – ІХХТ.
- Найкращий чоловічий вокал – Павло Білик (ІАРХ).
- Найкращий бальний танець – ІНЕМ.
- Найкраща епізодична роль – Владислав Скрябін (ІКНІ).
- Найкращий гість – вокалістка Анна Борщовська (ІЕПТ).
- Найкращий сучасний танець – ІППТ.
- Найкраще відео – ІКТА.
- Найкраща візитка – ІГДГ.
- Найкраща підтримка зали – ІППТ.
- Фішка фестивалю – ІГДГ («Помідорний акваріум»).
- Акторка другого плану – Мар’яна Ченька (ІМФН).
- Найкраще художнє читання – Микола Панчук (ІКТА).
- Найкращий гурт – ІНЕМ.
- Найкращий актор другого плану – Радомир Герасимчук (ІГДГ).
- Душа фестивалю (нагорода від редакторів фестивалю) – пані Мирослава.
- Найкращий номер фестивалю – ІМФН.
- Найкраща програма – ІАРХ.
- Найкращий шоу-мен – Дмитро Балита (ІХХТ).
- Найкращий дебют – Роман Скоробагатий (ІНЕМ).
- Найкраща зміна декорацій – ІАРХ.
- Найкраще використання зали – ІГСН.
- Найкраще костюмоване шоу – ІГСН.
- Найкращий музикант – Назар Питлюк (ІКТА).
- Найкращі декорації – ІАРХ.
- Найкращий жіночий вокал – Христина Дутчак (ІКТА).
- Найкращий ведучий – Назар Фурманик (ІЕПТ).
- Найкращий сценарій – ІАРХ.
- Найкращий танець – ІМФН.
- Найкраща акторка першого плану – Катерина Олос (ІАРХ).
- Актор першого плану – Дмитро Гнатів (ІХХТ).
Три головні номінації
- Найкраща режисура – Іван Микуляк і Дмитро Гоян.
- Приз глядацьких симпатій розділили між ІХХТ та ІАРХ.
- Гран-прі – ІАРХ.
