25‒26 жовтня 2024 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулася Міжнародна наукова конференція «Проблеми загального і порівняльно-історичного мовознавства» на пошану пам’яті та з нагоди 70-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України В.В. Лучика.
Ірина Черевко, к.філол.н., старший викладач катедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки, виступила з доповіддю «Лексика судочинства у писемних джерелах литовсько-польської доби». Дослідниця на матеріалі «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.», який охоплює різностильові джерела, здійснила аналіз лексики, пов’язаної з різними стадіями судового процесу, а саме:
- досудове розслідування правопорушення;
- підготовче провадження;
- судовий розгляд справи (з’ясування обставин справи, дослідження доказів, опитування свідків);
- проголошення судового рішення (вирок, закриття справи за недостатністю доказів або перенесення судового процесу на певний термін);
- оскарження постанови суду (апеляція);
- виконання вироку.
Підсумовано, що названа лексика здебільшого за походженням власне українська (57%). Щодо запозичень, то у староукраїнській мові досліджуваного періоду простежується перевага латинської термінології (24%), яка проникала в українську актову мову переважно за польським посередництвом, і полонізмів (14%). Завдяки цьому в адміністративно-юридичній термінології можна простежити чимало синонімних лексем та лексичних словосполучень: вырокъ ‒ зыскъ ‒ декретъ ‒ зналезеньє; вина ‒ казнь ‒ каранє ‒ карность; екзекуция остаточная ‒ крывава вина ‒ данъє горла тощо. Встановлено, що найактивнішими серед іменників у складі термінологічних словосполучень виявилися лексеми вина, право, горло, жалоба, екзекуция, листъ, всадити. До того ж, термінологічним словосполученням не властива багатозначність, на відміну від слів-термінів, як-от: вязенє, вина, казнь, контравенция.
Простеживши історичний розвиток термінів досліджуваного періоду, дослідниця відзначила, що більшість із них зникли з обігу, стали архаїзмами чи побутують лише в розмовному стилі.