28 листопада 2024 року стало відомо, що команда Signal Hawk, до складу якої входять студенти бакалаврської програми «Геодезія та землеустрій» Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка», здобула почесне третє місце у міжнародному фіналі VIII CASSINI Hackathon. Цей результат дав змогу українцям не лише гідно представити свою країну, а й увійти до трійки найкращих команд Європи, розділивши місце з іспанськими розробниками.
Шлях до перемоги почався з національного етапу, який проходив очно в Івано-Франківську. Перемігши на всеукраїнському рівні, команда пройшла до міжнародного фіналу, що відбувався онлайн 27 листопада.
До складу Signal Hawk входять Наталія Савчук, Тимофій Войтехін, Євгеній Побережний і Владислав Марчук. Їхня інноваційна розробка, створена в межах виклику хакатону «Покращення оборони та безпеки за допомогою геопросторової розвідки», спрямована на боротьбу з ГНСС-спуфінгом. Використовуючи машинне навчання та дані супутників Copernicus, студенти розробили програмне забезпечення, яке допомагає виявляти фальшиві сигнали, блокувати атаки та захищати навігаційні системи. Рішення має перспективи впровадження у сфері авіації, військових операцій і критичної інфраструктури.
Ми поспілкувалися з учасниками команди Наталією Савчук і Євгенієм Побережним, які поділилися своїм досвідом, враженнями та планами на майбутнє.
— Що вас надихнуло взяти участь у хакатоні?
Наталія Савчук: — Про конкурс ми дізналися від заступника директора Інституту геодезії Івана Брусака. Саме він став нашим головним мотиватором: повірив у нашу ідею і переконав нас, що ми маємо всі шанси. Під час самого хакатону нас активно підтримували як ментори, так і викладачі нашого інституту. Ми знали, що можемо звернутися до них по пораду, якщо виникнуть труднощі, і це додавало впевненості.
— Як сформувалася команда Signal Hawk?
Наталія Савчук: — Троє з нас — Тимофій Войтехін, Євгеній Побережний і я — з однієї групи. Ми давно дружимо й добре розуміємо одне одного. Однак нам потрібен був учасник, який має сильні знання у програмуванні та штучному інтелекті. Ми запросили Владислава Марчука, оскільки вже працювали з ним над науковими проєктами та разом брали участь у студентських конференціях. Ця співпраця об’єднала нас, і саме в такому складі ми вирішили взяти участь у хакатоні.
— Як виникла ідея вашого проєкту і як ви її реалізовували?
Євгеній Побережний: — Ідея нашого проєкту полягала в тому, щоб знайти певну протидію спуфінг-станціям, які підміняють координати GPS-станцій. Ми прагнули створити програму, здатну визначати приблизне місце розташування цих станцій на основі даних, отриманих за допомогою наших GPS-станцій. Ми розподілили роботу на окремі завдання та теми, тож кожен мав свої обов’язки. Ми працювали як єдиний механізм і допомагали одне одному, якщо чогось не знали: я, наприклад, шукав класифікацію супутникових знімків, а інший учасник програмував код.
Наталія Савчук: — Основним завданням хакатону було розробити ідею, перетворити її на бізнес-проєкт і представити його як готове рішення. У Євротурі, на який ми йшли, брали участь представники космічних агентств Європи, а також керівники великих корпорацій і компаній, тож це була можливість знайти інвесторів. Нам важливо було подати свій проєкт як бізнес-ідею: що в нас є всі люди, які потрібні для створення цього проєкту, що це економічно вигідно. Ми також провели аналіз ринку (зокрема, порівняли РЕР та РЕБ-системи для військових). На щастя, нам вдалося налагодити багато цінних зв’язків, тому, гадаю, наш проєкт має право на життя як бізнес-стартап, над чим ми й будемо працювати. Наразі до нас надійшла пропозиція співпраці від відділу інновацій Сухопутних сил України, тому плануємо просуватись у військовому напрямі. Ми прагнемо максимально допомогти Україні, тож хочемо вдосконалювати і поширювати наш проєкт.
— Як ви інтегрували машинне навчання та супутникові дані Copernicus?
Євгеній Побережний: — Ми використовували супутникові знімки та застосовували машинне навчання для їх аналізу. Наша модель навчалася розпізнавати певні об’єкти на знімках за допомогою аналізу пікселів. Наприклад, вона могла знаходити військові аеродроми. Спершу ми вводили вхідні дані для навчання, а потім модель самостійно застосовувала здобуті знання. Це напівавтоматичний метод, який значно підвищує ефективність аналізу супутникових знімків.
— Які перспективи має ваш стартап? Чи плануєте розвивати його далі?
Наталія Савчук: — У нас є багато ідей щодо розвитку. Зокрема, хочемо вдосконалювати наш продукт для захисту навігаційних систем і впроваджувати нові функції, які допомагатимуть армії України. Нас підтримують NASA, Європейська космічна агенція, IT-компанії Garage Hub і КОАКС СОФТВЕР ЮКРЕЙН. Можливо, ви чули, що нещодавно, під час російської атаки на Україну, БПЛА типу Shahed почали залітати з території України на територію Білорусі. Це теж спуфінг, але з нашого боку. Наша команда ж робить зворотну річ: ми хочемо вберегти нашу територію від російського спуфінгу. Це велике досягнення з боку України, адже ще ніколи у світі такого не було: ніхто ще не перехоплював дронів-камікадзе і не відправляв їх назад, на територію ворога. Зараз на меті — зосередитися на класифікації, адже ця схема добре працює на території Криму. Наше рішення ефективне, ми це вже виявили, тож далі лише розвиток: знаходити нові функції та збільшувати пропускну здатність, тому що плани в нас масштабні. Ми сподіваємося, що зможемо зробити свій внесок у допомогу ЗСУ.
— Що ви відчували, дізнавшись про перемогу спершу на національному, а потім і на міжнародному рівні?
Наталія Савчук: — Про перемогу на національному рівні оголосили з офісу, де вели пряму трансляцію оголошення переможців. Після того як назвали учасників, які посіли друге та третє місця, нас визнали переможцями. Ми, звичайно, думали, що маємо шанси виграти, але це не було серйозно, радше жартома. Ми не вірили, що серед професіоналів оберуть саме нас. Думаю, наша перевага була в тому, що знайти айтівця значно легше, ніж людину, яка працює в галузі космічної геодезії. У нас були хороші знання, здобуті в Інституті геодезії, тож цим ми й зацікавили. Коли ж нас оголосили у трійці переможців на європейському рівні, це було дуже хвилююче. Це була масштабна подія, про яку писало багато відомих платформ, і розуміти, що наша команда посідає почесне третє місце серед учасників з десяти країн Європи... Щиро, ми були шоковані.
— Які поради дасте студентам, які хочуть брати участь у таких конкурсах?
Євгеній Побережний: — Найголовніше — не боятися. Пробуйте, навіть якщо здається, що маєте недостатньо знань чи досвіду. У процесі ви здобудете все, що потрібно. Спілкуйтеся, цікавтеся, шукайте підтримку й постійно вдосконалюйте себе. Головне — мати бажання. Якщо стукати — двері обов’язково відчиняться.
Щиро вітаємо наших студентів і дякуємо викладачам та менторам за підтримку, мотивацію й віру в команду, які допомогли їй досягти такого значного успіху!
