В Євросоюзі все частіше говорять про кібербезпеку, кіберпотенціал і довіру до мереж. Та які б заходи не розробляли об’єднання країн, самі держави чи місцеві осередки, кожному користувачеві варто самотужки подбати про власну безпеку в інтернеті.
Наша взаємодія з іншими користувачами найчастіше припадає на соціальні мережі. Там ми обмінюємося повідомленнями, ділимося світлинами й переживаннями, заспокоюємось після важкого робочого дня.
Завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Олександр Марковець каже: під час створення профілю важливо – не показувати іншим користувачам своєї персональної інформації.
– Якщо ми говоримо про соціальні мережі, то одна з умов реєстрації – надати свої персональні дані. Але згодом ми можемо заховати їх від інших користувачів. Але соцмережа буде знати ваші персональні дані, і тому якщо станеться проблема на стороні розробників того сервісу, то що би ми не робили, до наших персональних даних отримає доступ той, хто хотів. Але якщо ми вважаємо, що з їхньої сторони все добре, тут тільки потенційно вразливі ми, то небажано вказувати ще й дату народження. Бо це така інформація, з якої можуть зловмисники підібрати ваші паролі до карток, до пошти чи ще якихось ресурсів. Тому що деякі люди використовують у паролях використовують свою персональну інформацію, – пояснює Олександр Марковець.
Не варто в соцмережах також публікувати фотографій свого особистого життя. Галерею «Як я гарно відпочиваю за кордоном» краще притримати для того, аби згодом показати ці світлини родині чи друзям.
– Бо це також зловмисники можуть використати на свою користь. Наприклад, якщо ви поїхали за кордон, а ваша картка тут. Доступу як такого до неї немає, і зловмисник, знаючи якісь початкові дані, може проводити махінації, а банк не зможе до вас додзвонитися, – зазначає Олександр Марковець.
До того ж, ці світлини ставлять під загрозу й тих людей, які поруч з вами на знимках. То що робити у таких випадках? Взагалі не публікувати візуальних даних? Експерт радить зробити так: якщо поїхали відпочивати на природу, краще сфотографувати краєвиди. Такі світлини нестимуть менше загрози, аніж портретні знімки.
Двофакторна автентифікація – один зі способів надійніше захистити свій акаунт на ресурсах, які мають таку пропозицію. Якщо простими словами – то двофакторна аутентифікація передбачає два фактори захисту: пароль + FaceID, відбиток пальця, підтвердження в sms чи на електронну пошту тощо. Зручно, адже ви завжди знатимете, коли хтось намагатиметься увійти у ваш акаунт і зможете скасувати цю спробу. Тож захистите себе від зламу сторінки чи пошти.
Однак тут не варто забувати про те, що скільки б інших факторів захисту не було, перш за все треба подбати про перший і основний – пароль.
Олександр Марковець стверджує: чим складніший пароль – тим менша ймовірність, що ваш акаунт викрадуть.
– Випадково згенерований пароль не варто, бо його потрібно постійно записувати і запам’ятовувати. Щоби вас не «зламали», вам достатньо пароль з 8–9 символів. Це мають бути букви, цифри й знаки. І його підібрати дуже складно, хіба що ви десь його запишете і забудете. А короткі початки фраз, улюблена цифра і дві букви з кольору – було б супер, – каже експерт.
Є ресурси, на яких ви можете перевірити, наскільки надійним є ваш пароль. Наприклад, на злам того, що у підзаголовку, знадобилося б 7 квадрильйонів років. Але якщо ваш пароль – qwerty (набір з 5 букв, що на клавіатурі одна за одною) чи щось таке, то є погані новини: вашу сторінку вкрадуть просто-таки миттєво за допомогою підбору. Варто змінити слабкий пароль.
– Але тут є ще одна така проблема: коли ми придумуємо такий класний пароль, то хочемо його всюди використовувати. На всіх акаунтах, на всіх поштах. І це є також небезпека, бо якщо ви його втрачаєте, то зловмисники можуть мати доступ до всіх ваших ресурсів. Тому моя рекомендація – на кожен ресурс робити пароль і останню букву чи дві останні букви робити з назви того ресурсу, – каже Олександр Марковець.