Олена Грушко, студентка першого курсу Інституту геодезії:
«Львів – перспективне місто»
Своєю спеціальністю обрала геодезію, бо дуже люблю природу та все, що з нею пов’язано. Вступати до Політехніки мені порадив дядько. Я сама зі Сум, вступаючи, обирала між своїм рідним містом, а також Чернівцями, Дніпром, Києвом, Харковом, Львовом, але все-таки спинилася на останньому, бо це перспективне місто, яке відкриває багато можливостей та розташоване близько до кордону. Від студентського життя чекаю драйву, знайомств, нових друзів, емоцій та сліз щастя.
Михайло Чабан, студент першого курсу Інституту енергетики та систем керування:
«Буде класно»
Я обрав Львівську політехніку, бо це найкращий навчальний заклад України у Львові. Вірю, що ми переженемо й обидва київські виші, які вище від нашого університету у рейтингу. Мій батько працює у галузі енергетики, я вирішив продовжити його шлях, бо бачу тут перспективу. Впевнений, що буде класно. Очікую багато знайомств, друзів, багато нового, цікавого.
Анелія Піх, студентка першого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Мені вже не страшно»
Я прийшла на перший курс із Технологічного коледжу Львівської політехніки. Вже знаю, що таке навчання не у школі, що таке сесія, що таке студентське життя. Тому мені вже не страшно. У коледжі я була відмінниця, стипендіатка, намагатимуся так продовжувати. Навчатимусь на видавничій справі та поліграфії – батьки порадили мені такий напрям, оскільки перспективний. Мрію після закінчення працевлаштуватися за кордоном.
Наталія Данилик, студентка першого курсу Інституту економіки та менеджменту:
«Час виходити зі зони комфорту»
Я вибрала міжнародну економіку, бо завдяки цьому не лише стану економістом, а й знатиму, як працює економіка в інших країнах світу. Ніколи не любила математику, але чомусь останньої миті вирішила вибрати саме таку спеціальність. Про Політехніку мені розповідали багато знайомих: ті, хто тут навчалися, і ті, хто навчається нині, – усі казали, що тут дуже добре. Щодо мене, то я передусім маю таку надію, що на мене чекатиме не суха теорія, а практичний досвід. Останніх два дні я панікувала, адже треба виходити зі своєї зони комфорту, знайомитися з багатьма новими людьми. Але з’ясувалося, що мої одногрупники дуже хороші, тому тепер я заспокоїлася та впевнена, що все буде класно.