Часто абітурієнти задумуються про те, чого їх навчатимуть у вищому навчальному закладі. Чи дадуть їм той рівень знань, з яким вони зможуть спокійно влаштуватися на гідно оплачувану роботу? Наскільки збережено баланс між теоретичними та практичними знаннями, які отримують студенти університету?
Хто б що не казав, але університет відіграє важливу роль у розвитку людини.
Насамперед там навчають орієнтуватися у тій галузі, яку ви для себе обрали. Тобто ви не тільки отримаєте перелік базових тем або проблем, які передбачені у вашій спеціальності, але й навчаєтеся аналізувати щось нове. Потреба в цьому виникає, тому що наука не стоїть на місці, а постійно розвивається, відповідно майбутній випускник, крім сталого рівня знань, має бути наділений кмітливістю. Знання забезпечують гарну платформу, з якої ви можете оцінити ваші здібності у тій чи іншій галузі, а відтак – сформувати навички, які потенційно приведуть вас до професійного успіху.
Зазначу, що саме під час студентського життя люди також навчаються самостійності, комунікабельності та ведення дискусій, а ці вміння є надзвичайно важливі в соціальному середовищі.
Університет вводить людину в певні рамки та встановлює певний графік для неї, що дає можливість швидше школяреві ввійти в дорослий ритм життя. Тобто ви із ще не сформованої особистості ростете не тільки у фізичному плані, а й у розумовому.
Маємо змогу переконатися у користі студентського життя на прикладі студентки четвертого курсу Львівської Політехніки Кобиринки Марії. На моє запитання, що найбільше дівчині вдалося здобути за чотири роки навчання в університеті, вона відповіла так: «Я навчаюся на четвертому курсі на спеціальності «Архітектура та містобудування» і за ці роки я, насправді, дізналася багато нової інформації та найголовніше, що вона була мені корисна. Наприклад, нас навчили малювати, креслити, робити макети, працювати з матеріалами (цегла, глина, дерево, тощо), працювати з такими програмами, як AutoCAD, ArchiCAD, SketchUp та іншими. Викладачі вдихнули в нас критичне мислення, тобто навчили формувати свої нешаблонні погляди на роль архітектора та його відповідальність. Ці всі навички я зараз застосовую на практиці, оскільки працюю за фахом. Але найголовніше, що я можу виділити – мої нові знайомства. Політехніка з’єднала мене з хорошими людьми, які стали моїми друзями. Я знайшла своїх однодумців, з якими приємно провадити не лише навчальні будні, де ми разом працюємо над творчими ідеями, але й свій вільний час. У будь-якому разі, я задоволена, що вступила до університету, тому що я належу до таких людей, які вважають, що студентські роки найкращі, бо за цей час ми вчимося, як правильно взаємодіяти зі світом, ми вчимося «виживати». До прикладу: під час навчання, окрім обізнаності у своїй професії та комунікації з людьми, я здобула навички в кулінарії, прибиранні, навчилася фінансовій грамотності та здобула фінансову незалежність».