Сьогодні вища освіта перебуває на етапі реформ. Нові можливості для розвитку Львівської політехніки відкриваються завдяки міжнародній співпраці. Докладніше про особливості та перспективи залучення наукових керівників аспірантів – працівників знаних закордонних установ розповідає директор ІГСН, професор кафедри політології та міжнародних відносин Ярина Турчин.
– Розкажіть, будь ласка, про справу залучення працівників іноземних наукових та освітніх установ до діяльності Політехніки.
– Наразі ми націлені на те, щоб аспірант мав можливість якомога більше консультуватися зі знаними фахівцями, отримувати актуальну інформацію та можливість апробувати результати своїх наукових досліджень, зокрема за кордоном. Власне, для цього Політехніка й залучає співкерівників наукових робіт аспірантів із найкращих закордонних ЗВО. Згадані підходи спрямовано на забезпечення якості надання освітніх послуг та отримання кваліфікованих фахівців за різними науковими напрямами.
– У рамках яких програм Політехніка залучає працівників іноземних установ?
– Таких програм є декілька. Найчастішою є практика подвійного керівництва та залучення іноземних науковців до процесу підготовки PHD студентів. Велику увагу Політехніка приділяє програмі Visiting professor. Ми запрошуємо провідних іноземних фахівців для різних видів діяльності: викладання, наукового керівництва кваліфікаційними роботами магістрів чи бакалаврів. Якщо говорити про ІГСН, то вже кілька років поспіль запрошеним професором є Тереза Астрамович-Лейк із Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, яка залучена до керівництва магістерськими роботами студентів-міжнародників.
– Які основні вимоги до відбору наукових працівників іноземних установ, що працюють у Політехніці?
– Насамперед, важливу роль відіграє визнаність самого науковця. Це є дослідники, які мають досвід міжнародної проєктної діяльності, публікуються в провідних закордонних виданнях. Для нас важливий міжнародний авторитет запрошеного науковця.
– Поговоримо про програму Visiting professor. Як налагоджуєте співпрацю тут?
– Свого часу Юрій Ярославович Бобало на одному з ректоратів наголосив, що не слід працювати на те, щоб лише збільшувати кількість міжнародних угод. Потрібно працювати над тим, щоб покращити якість міжнародної співпраці. Відповідно, ми акцентуємо свою увагу на тих міжнародних партнерах, з якими ми вже маємо напрацьовані кейси. Тож з ними ми й надалі розвиваємо плідну співпрацю. Окрім Вармінсько-Мазурського університету також активно співпрацюємо з Ґданським університетом. Уже наступного місяця двоє професорів кафедри політології та міжнародних відносин ІГСН пройдуть очне наукове стажування у згаданому ЗВО.
– З якою метою Львівська політехніка залучає наукових керівників аспірантів – працівників іноземних наукових та освітніх установ?
– Сьогодні для того, щоб досягти цілей стратегічного плану розвитку Львівської політехніки та посісти топові місця у міжнародних і національних рейтингах важливим критерієм є налагодження міжнародної співпраці в освітній та науковій діяльності. Власне кажучи, з цією метою ми залучаємо знаних науковців із інших країн.
– Який вплив має розвиток міжнародної співпраці на діяльність Політехніки?
– Надзвичайно важливо, щоб наші аспіранти мали можливість не тільки в межах Львівської політехніки провадити свої дослідження, а й у провідних закордонних ЗВО, що є актуальним для розвитку всіх наукових напрямів в Україні. Ми прагнемо, щоб аспіранти мали доступ до новітніх лабораторій, бібліотек та сучасних дослідницьких центрів, які зокрема розташовані за кордоном. Безперечно, міжнародна співпраця посилює підготовку студентів та аспірантів, а також кваліфікацію самих викладачів. Така співпраця є основою для вироблення науково-освітніх ґрантів, які Політехніка реалізовує з іноземними партнерами.
– Чи планує Львівська політехніка надалі розширювати міжнародну співпрацю?
– Звичайно, у майбутньому ми будемо розширювати таку співпрацю. Адже бачимо від цього великий синергетичний ефект уже сьогодні. Десятки наших викладачів пройшли підвищення кваліфікації за кордоном у рамках різноманітних програм, які фінансують міжнародні донори. Це дуже важливо в умовах ситуації, в якій, на жаль, сьогодні перебуває українська наука. Також й чимало наших студентів та аспірантів стажувалися за кордоном. Навіть в умовах карантину ми змогли зреалізувати декілька стажувань, а інші заплановано на найближчий час.
